Про аквакультуру, жінок та Туніс

Рибна сфера стереотипно вважається такою, в якій переважають чоловіки. Проте жінки у рибальстві та аквакультурі Середземного та Чорного морів відіграють важливу роль, зокрема роблять значний внесок у розвиток цього сектора економіки. Вирощують рибу, морські водорості чи інші водні біоресурси, здійснюють їх переробку, зариблюють водойми, проводять різні дослідження, тим самим безпосередньо підтримуючи продовольчу безпеку. Окрім цього, останніми роками їхній внесок у цей сектор, де традиційно домінують чоловіки, зростає.

Наприклад, у той час як у країнах регіону жінки становлять від 17 до 26 % робочої сили в аквакультурі, у деяких країнах, як-от Італія, участь жінок в аквакультурі за останні роки зросла на понад 150 %. В інших країнах, наприклад у Тунісі, дослідження аквакультури переважно проводять жінки – понад 56 %.

Враховуючи факт зростання ролі жінок у сфері аквакультури, Генеральною комісією з рибальства в Середземномор’ї (ГКРС) Продовольчої та сільськогосподарської ООН (ФАО) у вересні 2022 року організовано тренінг зі сталої практики аквакультури для жінок із Середземноморського та Чорноморського регіонів, який відбувся у Тунісі. Участь у тренінгу взяла і представниця Методично-технологічного центру з аквакультури Держрибагентства.

Навчання ГКРС було зосереджено на об’єднанні жінок із Середземного та Чорного морів, для ознайомлення з останніми розробками в галузі аквакультури, зокрема найкращими практиками рибництва Тунісу. Адже внески жінок часто залишаються непоміченими, а їхні голоси – непочутими, оскільки вони не відображаються у даних по сектору. Крім того, можливості для жінок, особливо молодих, дізнатися про аквакультуру або поглибити свої знання в цьому секторі були достатньо обмеженими.

Пропонуємо ваші увазі екскурс аквакультурними підприємствами з півночі на південь Тунісу.

Морські заповідники Куріатських островів багаті своїм біорізноманіттям та екосистемами. У затоці Монастір розташована значна кількість аквакультурних ферм, які роблять внесок в економічний і соціальний розвиток регіону, забезпечуючи робочими місцями та поживними продуктами харчування місцеві громади. Ці ферми, як місцеві практики аквакультури, ретельно збалансовані з навколишньою екосистемою – однією з найбільш біорізноманітних у Середземномор’ї та важливим місцем гніздування морських черепах і посідонії, а також з іншими видами діяльності блакитної економіки, такими як туризм.

Лагуна Ель-Бібен є другою за величиною лагуною Тунісу та осередком біорізноманіття. У лагуні ведеться аквакультура, і щоосені виловлюють морського окуня та дорадо.

Пустельна аквакультура та використання геотермальних вод для землеробства і зрошення. Інтеграція прісноводної аквакультури в систему сільського господарства пустелі є значною можливістю для дрібних виробників інтегрувати аквакультуру тиляпії та спіруліни в систему сільського господарства у районі Габес.

Вододіл Бізертської лагуни відіграє важливу соціально-економічну роль, зокрема в лагуні ведеться кілька видів морської діяльності, наприклад прибережне рибальство, а також вирощування мідій та устриць.

Отже, під час навчання жінки-аквакультурниці не лише здобули нові теоретичні і практичні знання та розвинули професійні навички, але й отримали підтримку та настанови для забезпечення рівних можливостей для лідерства на всіх рівнях прийняття рішень в аквакультурі.

І наостанок додамо, що визнання важливої ролі, яку відіграють жінки в галузі, є одним із пріоритетів Стратегії сталого рибальства та аквакультури ГКРС 2030, яка спрямована на створення справедливого та інклюзивного сектору рибальства і аквакультури.