Процедура ідентифікації невпізнаних тіл відтепер проводиться виключно за зразками двох близьких родичів або за зразком одного родича – із використанням двох різних ДНК-методів

Пріоритет – порівняння з прижиттєво відібраним зразком зниклої особи, якщо він наявний. 

Алгоритм ідентифікації залишається чітким і послідовним. 

За результатами експерт надає висновок про наявність або відсутність ДНК-збігу. 

Рішення про встановлення особи ухвалює слідчий. 

Крім того, наразі проводиться моніторинг результатів експертиз, де дослідження робилися тільки одним методом або тільки по одному родичу. У комплексі це забезпечує чіткий алгоритм дій та мінімізацію ризику помилки.

Полонені та зниклі безвісти: що має знати родина.

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ) продовжує збір ДНК-зразків у Європі.

У разі зникнення людини безвісти за особливих обставин необхідно звернутися до найближчого підрозділу поліції, регіонального представника Уповноваженого або на гарячу лінію 16-98.

Або надіслати своє звернення:

- на електронну адресу: [email protected];

- на поштову адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 00024

Єдина інформаційна платформа з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – це офіційний портал, створений для координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підтримки їх родин. Тут ви знайдете інструкції, як розпочати розшук, подати заяву, здати ДНК-зразки для ідентифікації, отримати витяг із Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин, а також дізнаєтесь про ваші права та соціальні гарантії.

Після звернення відкривається кримінальне провадження, відомості вносяться до ЄРДР, відбираються ДНК-зразки або приймаються особисті речі зниклого для проведення експертиз. Родина має отримувати інформацію про ключові процесуальні етапи - від реєстрації заяви до результатів експертиз і розслідування.

Розшук зниклих безвісти за особливих обставин - це тривалий і складний процес, який потребує злагодженої роботи державних інституцій, міжнародної підтримки та активної участі громадського сектору.

Посилення координації, створення регіональних центрів, розвиток експертних можливостей і системна комунікація з родинами формують більш зрозумілий механізм взаємодії. І хоча шлях до відповіді часто є довгим, держава вибудовує систему, у якій жодне звернення не залишається без уваги, а кожна родина має підтримку в очікуванні найважливішої звістки.

Департамент комунікації МВС