Психологія харчування: як побудувати здорові стосунки з їжею
У стані хронічного стресу й під тиском «правил» про їжу люди втрачають контакт із голодом і ситістю та починають регулювати емоції через харчування — із заборонами, зривами, соромом і провиною. Як повернути здорові звички?
У НААУ відбувся тематичний вебінар, присвячений взаємозв’язку психологічного стану, харчової поведінки та загального добробуту людини. Спікеркою виступила психологиня, терапевтка з роботи з розладами харчової поведінки Людмила Кузьменко.
Вона розмежувала фізіологічне та психологічне значення їжі. З фізіологічної точки зору їжа є ресурсом, який забезпечує енергією, дає «будівельний матеріал» для органів і підтримує регуляторні процеси. Дефіцит енергії може проявлятися втомою, дратівливістю та підвищеною тривожністю.
З психологічної точки зору їжа може виконувати роль способу саморегуляції, пов’язуватися з турботою, відчуттям безпеки та соціальною взаємодією. Спікерка навела приклади того, як їжа використовується для заспокоєння, підняття настрою або як інструмент підтримки в ситуаціях напруги. Водночас, підкреслила Л.Кузьменко, проблема виникає тоді, коли емоційні потреби задовольняються переважно їжею, а інших способів підтримки майже немає.
Типовими проявами нездорової харчової поведінки є заїдання емоцій, компульсивне переїдання (коли контроль повертається вже після переїдання), анорексія (свідомі обмеження через страх набору ваги і викривлене сприйняття тіла), булімія (епізоди переїдання з подальшими компенсаторними діями), а також «дієтичні гойдалки» — чергування обмежень і зривів із соромом та провиною.
Саме тому важливо навчитися відрізняти фізичний голод від емоційного: фізичний виникає поступово і зникає після їжі, тоді як емоційний може з’являтися раптово і не минає навіть після ситості. У цьому контексті вона пояснила роль нервової системи й хронічного стресу: у стані напруги їжа (особливо солодке, жирне, тепле) може використовуватися як швидкий спосіб короткочасного «заспокоєння». В такому випадку робота має починатися не з контролю їжі, а з розширення способів самозаспокоєння без неї. Це може бути повільне дихання, тілесна присутність, відчуття опори, тепла, якогось ритму, безпечного контакту з іншими людьми.
Ще один принцип — відмова від дієтичного мислення та жорстких обмежень, які запускають порочне коло «дієта — зрив — провина — нова дієта». Тут важливо розуміти, що це не відмова від турботи про здоров'я, це відмова від насильства над своїм тілом під виглядом корисних рекомендацій.
Також учасники заходу розібрали принцип «легалізації» їжі. Ідея полягає в тому, щоб зняти заборони з продуктів, які людина любить, але собі не дозволяє, і повернути вибір та контроль через уважне споживання. Спікерка описала алгоритм: визначити «заборонений» продукт, їсти його після основної їжі, обирати саме те, що хочеться, їсти повільно, фокусуючись на смаку, ароматі, текстурі, та відстежувати відчуття ситості без самоосуду.
Захід відбувся за підтримки Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association, IBA) в межах проєкту «Підтримка ментального здоров’я українських адвокатів під час війни».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.