Регулювання ШІ в Україні: що вже зроблено
В рамках трирічної Дорожньої карти з регулювання штучного інтелекту в Україні Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу, яка передбачає конкретні інструменти для бізнесу щодо використання ШІ.
Досвідом впровадження штучного інтелекту в Україні та напрацюваннями держави в розробці майбутнього законодавства з регулювання ШІ поділився з іноземними колегами голова Молодіжного Комітету НААУ - UNBA NextGen Сергій Барбашин під час міжнародної юридичної конференції Європейської асоціації молодих адвокатів (European Young Bar Association International Weekend 2024), яка відбулась 26 - 29 вересня 2024 у Лондоні (Велика Британія).
Він розповів, що восени минулого року Міністерство цифрової трансформації України представило Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні, яка має допомогти українським компаніям підготуватися до ухвалення закону, схожого на Акт Європейського Союзу про штучний інтелект, і навчить громадян захисту від ризиків ШІ.
В червні цього року в рамках Дорожньої карти була презентована Біла книга, яка детально описує підхід до регулювання штучного інтелекту в Україні. Завдяки цьому документу компанії зможуть зрозуміти, як підготуватися до майбутнього законодавства щодо штучного інтелекту та створювати продукти, безпечні для громадян.
С. Барбашин нагадав на які групи поширюється дія Закону про штучний інтелект, уваленого у березні 2024 року Європейським парламентом (AI Act):
Також він звернув увагу на ризики, повязані з використанням ШІ. Класифікація систем штучного інтелекту за рівнем ризику в AI Act має критичне значення для захисту користувачів і суспільства від потенційних небезпек, пов'язаних з використанням ШІ. Встановлення чотирьох груп ризику дозволяє визначити рівень нагляду та регуляцій для кожної категорії систем. Системи з неприйнятним ризиком взагалі заборонені через загрозу для основних прав людини, тоді як системи високого ризику підлягають суворим вимогам щодо перевірок і відповідності стандартам. Це дає змогу мінімізувати ймовірність негативних наслідків і забезпечити безпеку користувачів.
Ця класифікація також дозволяє регуляторам і бізнесу чітко розмежувати відповідальність залежно від рівня ризику ШІ-систем. Компанії, які використовують високоризиковані системи, повинні бути готові до додаткових вимог щодо прозорості, управління ризиками і сертифікації. Це важливо для збереження довіри користувачів та уникнення юридичних проблем. У той же час системи з обмеженим і мінімальним ризиком не потребують таких суворих вимог, але мають забезпечувати достатній рівень прозорості та інформування.
«Знання про ці чотири категорії ризику дозволяють бізнесу правильно оцінювати потенційні загрози і відповідно планувати впровадження ШІ-технологій. Правильна класифікація ШІ-систем допомагає не лише уникнути штрафів і репутаційних ризиків, але й сприяє розвитку етичного та безпечного використання штучного інтелекту в різних сферах діяльності», - підсумував С. Барбашин.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.