Рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» відкриває шлях до компенсацій за злочини росії, вчинені до повномасштабного вторгнення — Маргарита Сокоренко

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» створює додаткові юридичні підстави для розширення компенсаційного механізму на злочини, вчинені росією до 2022 року. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час XIV Судового форуму.

Вона зазначила, що Україна спільно з Радою Європи вже формує комплексну систему компенсації шкоди, завданої російською агресією. Зокрема, функціонує Міжнародний реєстр збитків, готується запуск Комісії з розгляду заяв, а наступним етапом стане створення Компенсаційного фонду. На цьому тлі рішення ЄСПЛ суттєво посилює юридичну позицію України щодо необхідності охопити механізмом компенсацій й період до повномасштабного вторгнення.

«ЄСПЛ у своєму рішенні надав Україні додаткові юридичні аргументи наполягати на розширенні компенсаційного механізму на злочини, що мали місце до 2022 року. Суд прямо вказав, що питання компенсацій, які розглядатимуться на етапі справедливої сатисфакції, повинні бути враховані у міжнародних перемовинах та у процесі формування компенсаційних механізмів», — підкреслила Сокоренко.

Вона також підкреслила, що рішення від 9 липня стало першим випадком, коли міжнародний суд підтвердив масштабні та системні порушення прав людини під час триваючої збройної агресії. ЄСПЛ визнав існування адміністративної практики — цілеспрямованої політики російських окупаційних структур, що включала викрадення, тортури, вбивства, незаконні затримання, переслідування за проукраїнську позицію та утиски української мови. Україна довела, що ці порушення були не поодинокими, а становили систему репресій, організовану та підтримувану росією.

Водночас Уповноважена нагадала, що міжнародне правосуддя працює у безпрецедентних умовах — з державою, яка свідомо та демонстративно не виконує своїх міжнародно-правових зобов'язань. Саме тому суспільні очікування щодо швидкості процесів часто не збігаються з реальністю, а Україна зосереджується на пошуку механізмів, які забезпечують виконання рішень навіть за таких умов.

«Ми ініціювали цю справу не заради процесу чи формального рішення. Ми розуміли, що це лише проміжний етап на шляху до подальших дій. Рішення ЄСПЛ має стати основою для перемовин і майбутньої відповідальності рф», — резюмувала Маргарита Сокоренко.

Підпишись на наш Телеграм