Рішення у справі окремих кредиторів банку «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» проти Фонду гарантування вкладів винесено з грубим порушенням
Фонд гарантування вкладів зафіксував ознаки ручного втручання в порядок розподілу судових справ, що ще до розгляду справи заклало підґрунтя для винесення упередженого вироку.
Як відомо, автоматизований розподіл справ є одним із фундаментальних інструментів, що забезпечують дотримання незалежності та неупередженості правосуддя. Однак достеменно встановлено, що справи з меншими реєстраційними номерами були розподілені до розгляду пізніше, ніж справа №761/20345/22. Така ситуація дає підстави вважати, що конкретна справа була свідомо направлена на розгляд саме судді Мєлєшак О. В.
Випадковий розподіл справ існує для того, щоб ніхто не міг обирати суддю під бажаний результат, інакше будь-яке рішення такого суду ставиться під сумнів через некомпетентність суду, що є підставою для скасування будь-якого вироку. Більше того, втручання в автоматизовану систему документообігу суду є кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачено ст. 376-1 КК України (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя).
Під час судового розгляду Фонд наполягав на тому, що було отримано дані, які свідчать про «контрольований штучний автоматизований розподіл в суді цього кримінального провадження» при призначенні судді для розгляду справи. Проте, знехтувавши вимогами Кримінального процесуального кодексу, суддя Мєлєшак О. В. не стала передавати іншому судді на розгляд заявлений їй відвід і навіть не стала його розглядати, просто визначивши, що цей відвід нібито є «затягуванням процесу».
Така процесуальна поведінка судді ще більше викликає питання щодо її неупередженості у цій справі з огляду на те, що сама суддя у минулому з 2002 по 2010 роки була суддею Авдіївського міського суду Донецької області та обліковується як адвокат в Раді адвокатів Донецької області (згідно з Єдиним реєстрів адвокатів України), а один із зацікавлених осіб у цій справі, яка активно добивалась звинувачувального вироку проти ліквідатора, за «дивним збігом» є членом Ради адвокатів України від Донецької області та має там певні адміністративні повноваження.
У результаті такого тандему Шевченківським районним судом м. Києва 16 червня 2026 року було ухвалено вирок у справі №761/20345/22, згідно з яким два великих кредитори банку «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» можуть отримати понад 60 млн грн поза встановленою Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чергою кредиторів, а також намагаються стягнути кошти з Фонду гарантування вкладів, який не відповідає за зобов’язання банків.
Фонд наголошує: має бути надана належна оцінка не лише самому вироку, а й обставинам, за яких ця справа взагалі опинилася в конкретного судді. Адже якщо справу можна «притримати» в канцелярії для розгляду певним суддею, то з’являються небезпідставні сумніви в можливості довіри до системи правосуддя в цілому.
Не кажучи вже про предмет спору між кредиторами та Фондом, оскільки вироком у справі нівелюється як така система гарантування вкладів в Україні, що є єдиним ефективним інструментом захисту інтересів вкладників і кредиторів банків, що виводяться з ринку.
Фонд продовжить відстоювати законність процедур виведення банків з ринку, зокрема буде оскаржувати вирок суду в апеляційному порядку з урахуванням цієї аномалії.