Садкова аквакультура як ефективний метод вирощування риби

Аквакультура – швидкозростаючий сектор тваринництва та один із лідерів у забезпеченні продовольчої безпеки населення планети. Наразі світова аквакультура генерує більше половини всіх рибних продуктів, які споживаються у світі і з кожним роком цей показник зростає. Величезний потенціал для розвитку аквакультури, відповідно до світових трендів, має й наша держава. Адже в Україні, на відміну від інших країн Центральної та Східної Європи, є значний водогосподарський фонд.

Одним із перспективних напрямів аквакультури, що активно розвивається у світі останніми роками, є контрольоване вирощування риби в садках. Цей метод найпоширеніший у прісноводних водоймах (озерах, водосховищах, лиманах, річках тощо) та захищених морських ділянках.

У світовій садковій аквакультурі використовуються кілька моделей садків: від простих дерев'яних рам і циліндрів до найсучасніших технологічно складних пристроїв, таких як сталеві платформи або заглиблені сталеві садки з інтегрованими системами годівлі.

Садкова аквакультура має низку переваг у порівнянні з вирощуванням риби у ставках. Садки можна розміщувати безпосередньо у водоймах, займаючи лише їх частину, що дозволяє раціонально використовувати водні ресурси. Вони не вимагають великих земельних площ і значних капіталовкладень. Крім того, садки не потребують великих об’ємів чистої води, що є особливо важливим у сучасних умовах. Вирощування риби в садках дозволяє досягти високої щільності посадки, що підвищує продуктивність і економічну ефективність.

На відміну від басейнових і ставкових господарств, садки забезпечують природний водообмін завдяки течії та руху риби, що знижує енерговитрати та підвищує ефективність вирощування.

При використанні садків легко здійснювати облов, спостерігати та годувати рибу. Це дає змогу розводити різні види риб в одній водоймі та реалізовувати продукцію в будь-який час року. На відміну від ставків, садки займають меншу площу і їх легше охороняти, оскільки підходи тільки з води і вони добре проглядаються.

Для ефективного розвитку садкових господарств необхідно використовувати високопродуктивні корми, здійснювати постійний моніторинг якості води (температура, вміст кисню, рН) та проводити профілактичні заходи для запобігання хвороб.

Разом з тим, садки досить легко можуть бути пошкоджені або обловлені браконьєрами, тому їх потрібно охороняти. Застосування садкових рибницьких систем є одним з найдоступніших методів ведення аквакультури, на створення якого здебільшого не потрібні значні матеріальні витрати.

Садкові господарства можуть функціонувати як самостійно, так і включатися в окремі ланки біотехнологічного процесу вирощування риби поряд з ставковими, тепловодними, озерними і басейновими господарствами. Останнім часом спостерігається збільшення кількості рибницьких господарств, що поєднують садкову аквакультуру та виробництво риби в рециркуляційних аквакультурних системах.

Садок – універсальне обладнання для вирощування риби від молоді до товарної маси. Хоча садки прості в обслуговуванні, їх конструкція може бути досить складною. Вони є екологічно безпечним та економічно вигідним рішенням. Переважно, – це конструкції, що вільно рухаються у воді із делі, тобто спеціальних сіток для вирощування риби, які прикріплюються до плавучої рами або каркасу садка і можуть бути різними за формами.

Садки для вирощування товарної риби є різної конструкції, які залежить від кліматичних умов, водойми та видів вирощуваної риби. Найпоширеніші форми – круглі, прямокутні та восьмигранні.

Садки для вирощування риби поділяються на дві основні групи: стаціонарні та плаваючі. Стаціонарні садки встановлюють у водоймах зі стабільним рівнем води. Найпростіший варіант такого садка – мішок із сітки, закріплений на естакаді та обтяжений знизу. Плаваючі садки більш універсальні та можуть використовуватися в різних водоймах. Вони бувають:

понтонні – закріплені на понтонах і найчастіше використовуються в теплих водах. Не підходять для водойм, що замерзають;

секційні – дозволяють проводити зариблення та облов з берега або причалу;

автономні розбірні – складаються з легкого каркасу та сітки, їх обслуговують з човнів.

Вибір типу садка залежить від конкретних умов вирощування: типу водойми, кліматичних особливостей, видів риби та інших факторів.

У світовій аквакультурі сьогодні вирощують велику кількість видів риб, однак далеко не всі з них придатні для садкового вирощування. Об'єкти для садкової аквакультури повинні відповідати певним критеріям: хороша адаптивність до несприятливих умов середовища та методів вирощування, швидкий темп росту, здатність споживати штучні корми, досягати статевої зрілості в садкових умовах, відповідність температурного та сольового режиму водойми, а також попит на ринку.

Крім зазначених вимог, бажано, щоб обрані види могли використовувати зоопланктон та інші компоненти природної кормової бази водойми в якій встановлені садки.

Найбільш придатні для садкового вирощування види риб, які добре споживають корм у товщі води (райдужна форель, сталевоголовий лосось, атлантичний лосось, кижуч, лаврак, дорадо, кефалеві тощо), а також бентосоїдні види, пристосовані брати їжу з дна (осетрові, камбалові тощо).

При вирощуванні в садках велике значення має здатність риб адаптуватися до обмеженого простору та щільного скупчення. Висока щільність посадки є економічно вигідною, тому риби, які ведуть поодинокий спосіб життя або є надто полохливими, не підходять для садкової аквакультури. Перевагу слід надавати видам, що добре переносять зграйне утримання, легко адаптуються до інтенсивних умов вирощування і стійкі до хвороб.

В Україні у садках перспективними об'єктами вирощування є короп, райдужна форель, американські соми, осетрові та інші види риб.