Сила єдності: волонтерські історії працівників Державної міграційної служби України

У День Волонтера ми згадуємо тих, хто щодня підтримує українських захисників і допомагає тим, хто потребує. Серед працівників підрозділів ДМС чимало людей, які поєднують відповідальну службу з невтомною волонтерською роботою - від плетіння маскувальних сіток і збору коштів до організації масштабної гуманітарної допомоги. Їхні історії - це доказ того, що сила країни тримається на людях, здатних творити добро попри всі труднощі.

Однією з таких історій є приклад працівниці міграційної служби з Волині Олени, яка вже тривалий час долучається до команди волонтерів, що виготовляють для бійців легендарне «космічне сало». Цей продукт давно став символом домашнього тепла, турботи та підтримки - його впізнають, чекають і сприймають як частинку дому, яка приїжджає разом із волонтерами на передову.

Та Олена - лише одна з багатьох. Подібні приклади щораз підтверджують: серед працівників підрозділів ДМС є чимало людей, які вміють поєднувати щоденну відповідальну службу з великою справою допомоги іншим. У будні вони виконують свою важливу роботу, а поза службою стають активною частиною волонтерської родини. Хтось плете маскувальні сітки, хтось збирає донати на авто чи спорядження, хтось організовує благодійні ярмарки або готує домашні смаколики для наших захисників.

Так, міграційниця з Рівненщини Оксана Рябчук власноруч готує випічку та заварює вітамінні чаї на основі лимонів, імбиру та спецій. Вона каже: прості домашні речі інколи важать більше за дорогі подарунки, бо стають для бійців «смаком дому», нагадуванням про мирне життя й вірою в те, що за них стоїть ціла країна.

А ось історія Тетяни Федоренко з Чернігова, яка поєднує роботу в міграційній службі з керівництвом благодійним фондом «Єдність Чернігова». Команда фонду допомагає цивільним і військовим: доставляє ліки, продукти та засоби гігієни, ремонтує будинки, плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки, забезпечує паливними котлами й антидроновими сітками підрозділи на передовій. Лише влітку 2025 року фонд передав понад 20 тонн допомоги. Тетяна стала волонтером у 2022 році, а згодом очолила фонд, за що була відзначена Знаком народної пошани «Волонтер України».

Після початку повномасштабної війни до волонтерського руху приєднався й міграційник із Тернополя Василь Українець. Він долучився до ініціативи «Пробіг до 100 тисяч бронежилетів», у межах якої вдалося зібрати понад 2 мільйони гривень на захисне спорядження для українських військових. Це ще один доказ того, що спільні зусилля здатні давати потужний результат.

Зворушує й історія працівника міграційної служби з Київщини Віктора Олійника, який є військовим волонтером української місії «Зелений коридор». Ця команда допомагає пораненим захисникам та їхнім родинам, і нещодавно вони передали електричний триколіс для бійця, який втратив обидві ноги на фронті. Завдяки такій підтримці люди отримують не лише засіб пересування - вони повертають собі незалежність і відчуття можливостей.

У цих добрих справах є особлива сила - сила єдності. Коли колеги стають командою не лише на роботі, а й у волонтерстві, народжується справжня підтримка. Саме так, крок за кроком, спільними зусиллями, вони щодня додають світла в непрості часи.

Попереду - ще багато роботи. Але поруч - люди, які готові допомагати, творити, підтримувати, надихати. І кожна їхня історія варта того, щоб її почули.

Департамент комунікації МВС за матеріалами ДМС