Сила турботи: Впровадження досвіду соцсупроводу бригади «Хартія» в роботу 2 корпусу НГУ
У 2023 році Національна гвардія України першою серед вітчизняних силових структур впровадила систему соціального супроводу, яка фокусується на соціальному захисті гвардійців, які дістали поранення або були звільнені з полону. Особлива увага приділяється роботі з сім’ями загиблих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців.
Працювати за покликом серця, а не за графіком
Починаючи з 2023 року напрямок соціального супроводу поступово впроваджувався у кожній військовій частині Нацгвардії. Проте саме досвід 13 бригади оперативного призначення НГУ «Хартія» став прикладом того, як піклування про воїнів посилює бойовий дух усього підрозділу. Спершу робота відділення соціального супроводу бригади «Хартія» здебільшого полягала в оформленні необхідних документів для військовослужбовців.
У квітні 2024 року до розбудови служби долучилася Людмила Галичина. Людмила родом з Макіївки, що на Донеччині. У 2017 році закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, здобувши ступінь магістра медіакомунікацій. У цивільному житті реалізувала себе в журналістиці, комунікаціях та проєктному менеджменті. Рішення 33-річної Людмили Галичини мобілізуватися до лав Національної гвардії України було цілком усвідомленим.
Вибір бригади також не був випадковим. Їй імпонував сучасний підхід до військового управління комбрига Ігоря Оболєнського. Зокрема, його повага до підлеглих та чіткість у роботі. Сьогодні полковник Оболєнський очолює 2 корпус НГУ, де продовжує дотримуватися тих самих принципів.
Людмила зазначає, що командування бачило в ній не просто виконавця, а менеджера, здатного правильно та ефективно організувати діяльність підрозділу. Налагоджуючи роботу відділення, вона спиралась на досвід колег з патронатної служби 3 Окремої штурмової бригади Збройних Сил України. На той час «Трійка» вже мала дієві механізми супроводу, які дійсно допомагали пораненим і сім’ям загиблих.
Подальшу роботу відділення було налаштовано так, щоб супровід бійців був безперервним – від моменту поранення до повного відновлення. Зокрема, фахівці соцсупроводу беруть на себе розв’язання побутових та юридичних проблем, що виникають через поранення – від перевірки правильності оформлення медичних документів до контролю за нарахуванням виплат.
Для підтримки рідних загиблих, зниклих безвісти та полонених у підрозділі запровадили підхід єдиного вікна. Тобто, за кожною родиною закріплюють координатора, який стає їхньою постійною контактною особою. Цей фахівець бере на себе всю комунікацію всередині структури НГУ – взаємодіє з кадровими, юридичними та фінансовими органами, щоб рідним бійців не доводилося витрачати час на численні візити до військової частини для отримання довідок чи консультацій.
У 2024 році Людмила Галичина доєдналася до бригади «Хартія», щоб побудувати роботу соціального супроводу в підрозділі максимально ефективно.
Підтримка поранених під час лікування та реабілітації
Основна мета фахівців служби соцсупроводу – зробити так, щоб жоден боєць чи його родина не залишалися сам на сам із невирішеними проблемами. Для її реалізації у підрозділі запровадили внутрішній стандарт роботи з пораненими – чіткий алгоритм дій, що гарантує швидке реагування на потреби бійця. Згідно з ним, фахівці мають відвідати пораненого протягом 24 годин після того, як його доправлять із фронту до першого стаціонарного шпиталю чи лікарні.
Така оперативність є критично важливою. Людмила згадує болючі історії бійців, які розповідали про складні моменти перших годин у шпиталях чи лікарнях. Траплялося, що після евакуації вони опинялися в коридорах медзакладів без речей, засобів зв’язку чи елементарної уваги персоналу. Відчуття залишеності в такий момент деморалізує сильніше за ворожий вогонь.
Щоб запобігти таким випадкам і підтримати бійців, представники служби соціального супроводу бригади привозять гвардійцям у шпиталь «пакунок пораненого». Це набір речей першої необхідності, сформований за підтримки волонтерів та благодійних організацій. У пакунку є все необхідне на перший час: змінний одяг, засоби гігієни, смаколики та, що дуже важливо, – мобільний телефон взамін втраченого в бою. Зазвичай така увага повертає бійцю відчуття гідності та впевненість у тому, що про нього дбають.
Проте перший візит – це лише початок роботи. Надалі фахівці супроводжують бійця на кожному етапі лікування аж до повного відновлення. Зокрема, допомагають зібрати та правильно оформити весь перелік необхідних документів, від яких залежать грошові виплати пораненому від держави.
Окрему увагу у відділенні приділяють тому, щоб допомогти воїнам повернутися до активного життя після тяжких травм. У підрозділі добре розуміють, що фізичне одужання неможливе без віри у власні сили, тому фахівці соцсупроводу активно залучають бійців до адаптивного спорту. Хоча організація турнірів не входить до їхніх прямих обов’язків, вони тісно співпрацюють із тренерами та реабілітологами, заохочуючи воїнів випробувати свої сили в спорті. Саме через участь у змаганнях гвардійці мають можливість знову відчути азарт боротьби та на власному досвіді переконатися, що наслідки поранення не є вироком.
Яскравим прикладом такої роботи став турнір з адаптивного плавання, що відбувся на початку грудня 2025 року у місті Харкові. Захід організували за ініціативи міського голови Ігоря Терехова у співпраці з фахівцями соцсупроводу корпусу «Хартія», міським управлінням спорту та Федерацією плавання Харківської області. У змаганнях взяли участь військовослужбовці та ветерани з тяжкими пораненнями й ампутаціями, серед яких були і представники підрозділів, що входять до 2 корпусу НГУ «Хартія». Попри свої травми, гвардійці не лише продемонстрували високий рівень підготовки, а й посіли призові місця. Це стає найкращим доказом того, що життя триває, а підрозділ залишається надійною опорою на шляху відновлення.
Залишатися поруч стільки, скільки буде потрібно
Підтримки потребують і ті, хто чекає на захисника вдома. А надто – ті, хто не дочекався… За словами Людмили Галичини, робота з родинами загиблих, зниклих безвісти та полонених є найбільш складним напрямом супроводу.
Як зазначалося вище, за кожною такою сім’єю в бригаді «Хартія», а тепер – і в усьому корпусі, закріплюється фахівець, який стає для родини основним помічником у розв’язанні складних питань. Оскільки рідним у стані глибокого стресу важко самотужки розбиратися в юридичних деталях чи шукати потрібних посадовців, представник соцсупроводу бере ці клопоти на себе. Він стає сполучною ланкою з усіма службами підрозділу й оперативно з’ясовує нюанси щодо нарахування виплат, отримання посвідчень чи оформлення пільг. Завдяки такому підходу рідні бійців отримують не просто поради, а вже готовий результат у вигляді оформлених документів або чітких відповідей на свої запити.
Особливої уваги та делікатності потребує робота з сім’ями зниклих безвісти. Оскільки стан невизначеності виснажує рідних чи не найбільше, головним завданням фахівців стає безперервний та дбайливий супровід кожної такої родини. Людмила Галичина наголошує, що в ситуації невідомості допомога фахівців родині зниклого безвісти не може мати часових меж.
Підрозділ опікується цими сім’ями стільки, скільки вони цього потребують, постійно перебуваючи з ними на зв’язку.
Важливою частиною цієї підтримки є участь представників служб соцсупроводу у зустрічах родин зниклих безвісти й полонених із командуванням Нацгвардії та представниками інших державних структур України. Такий формат спілкування дає змогу рідним отримати прямі відповіді на складні запитання щодо перебігу пошукових робіт чи процесу обміну безпосередньо від посадовців, які володіють актуальною інформацією. Командувач НГУ приділяє особливу увагу прямому спілкуванню з родинами зниклих безвісти та полонених воїнів. Лише протягом 2025 року відбулося 16 зустрічей за його особистої участі. Під час одного з таких заходів командувач зазначив:
Ця готовність бути поруч не обмежується офіційними заходами, адже представники служб соцсупроводу підтримують сім’ї і в найтяжчі миті прощання з героями. Вони обов’язково присутні на церемоніях поховання, щоб розділити біль втрати з близькими, а також допомогти з організаційними питаннями. Залишаючи свої контакти, фахівці супроводу стають для рідних постійною опорою, щоразу підтверджуючи, що сім’я полеглого захисника є частиною великої військової родини.
Найвищим визнанням роботи представників супроводу є вдячність самих бійців та їхніх близьких. Старший лейтенант Людмила Галичина зауважує, що спілкування з багатьма родинами продовжується і після розв’язання основних питань. Військові чи їхні рідні за власної ініціативи вітають їх зі святами або діляться важливими новинами, як-от одруження чи народження дітей. Це якнайкраще свідчить про те, що допомога була вчасною і люди дійсно відчувають турботу й підтримку.
Побратими цінують, суспільство визнає
Коли минулого року Нацгвардія перейшла на корпусну систему управління військами, відділення соціального супроводу 2 корпусу НГУ «Хартія» очолила старший лейтенант Людмила Галичина. На новій посаді вона розширює набутий досвід і масштабує його на інші бригади, що входять до складу корпусу. Варто зазначити, що у березні 2025 року Людмилу Галичину було відзначено премією інтернет-видання «Українська правда» «УП 100. Сила жінок», що вшановує жінок-лідерок з різних сфер, які змінюють країну, надихають суспільство та формують майбутнє України. Ця нагорода підтвердила, що зусилля Людмили стали вагомим внеском у розвиток підрозділу, а щира турбота про гвардійців перетворилася на злагоджену систему, де кожен відчуває захист і допомогу.
Департамент комунікації МВС за матеріалами НГУ