Столична влада переплатила 160 млн грн за доставку подарованих вагонів з Польщі

Невиправдана переплата комунальним підприємством «Київський метрополітен» за послугу транспортування вагонів, отриманих як дар від європейських партнерів, склала близько 160 млн грн – за реальної ринкової вартості такого перевезення у 30 млн грн.

Це встановили фахівці Державної аудиторської служби України під час проведення аудиту фінансової діяльності КП «Київський метрополітен».

З’ясувалося, що середньоринкова вартість транспортно-експедиторських послуг з організації міжнародного перевезення одного вагону метро з Варшави до Києва складає 0,5 млн грн. Натомість «Київський метрополітен» за кожен доставлений вагон заплатив 3,15 млн грн.

За транспортування усіх 60 вагонів, що прибули з Польщі, відповідно до даних бухгалтерського обліку, була здійснена повна оплата на загальну суму 189,34 млн грн. Тоді як – за результатами досліджень відкритих джерел інформації (зокрема веб-сайтів низки операторів ринку перевезень) – розрахункова вартість надання таких послуги могла становити лише близько 30 млн грн.

Тобто зі столичного бюджету було витрачено в 6,3 рази більше коштів, ніж вимагала ситуація.

Варто додати, що підприємство-переможець, яке доставило вагони в Київ, очевидно дебютувало в сфері транспортно-експедиторських послуг. З’ясувалося, що впродовж 2022-2023 років воно більше нікому з учасників ринку не надавало вказаних послуг. Перевезення вагонів з Польщі до Києва за договорами з «Київським метрополітеном» – його єдиний досвід в цьому напрямку.

Втім, провести зустрічну звірку аудиторам не вдалося – їх не допустили на підприємство. Через що Держаудитслужба скерувала до Національної поліції відповідний лист про сприяння.

Голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва нагадала, що після повномасштабного вторгнення Уряд тимчасово призупинив заходи фінансового контролю місцевих бюджетів. Проте з вересня 2022 року така перевірка була відновлена.

«Ретельний фінконтроль за використанням бюджетних коштів на місцях необхідний передусім через те, що держава виділяє значні кошти на відновлення, зокрема – від міжнародних донорів. Тому на будь-які намагання місцевих голів чи керівників підприємств зловживати на допомозі аудитори реагуватимуть відповідно до закону», – наголосила Алла Басалаєва.