Там не потрібні гроші, авто та майно, потрібна лише сила духу - оборонець Маріуполя про полон

Прикордонник Іван Мацурський разом з побратимами обороняв завод імені Ілліча в Маріуполі. Під час боїв він отримав поранення ноги. Попри це до останнього продовжував виконувати завдання.

"Крайнє було завдання - ми охороняли госпіталь, щоб хоча б поранених людей вивезти. Були обстріли, тому ми хотіли, щоб вони виїхали. Станом на 12 квітня 2022 року у нас не залишилося ні боєприпасів, нічого. Взагалі", - згадує прикордонник.

Тоді оборонець Маріуполя потрапив у ворожий полон.

"Є люди і людиська. Так само і в них. Є люди, які розуміють, що ти полонений. Він знає, що я захисник України і каже, що він такий самий захисник своєї держави - росії. Він поводиться, як рівний з рівним. А є такі, які вважають тебе сміттям. Я сказав, що у мене родина прикордонників. У них в рф є сайт "Звезда народа". Там мій покійний дід - Мацурський Микита. Також лейтенант- прикордонник. Він мені сказав, твій дід - герой, а його онук бендеровець, фашист", - розповідає Іван.

Прикордонник потрапив до камери із військовослужбовцями 36 бригади морської піхоти.

"Я, як колишній заступник з персоналу, підтримував хлопців, проводив з ними профілактичні бесіди. Це було важливо, аби не здатися морально. Я спонукав, якщо є час - спілкуватися українською, думати про сім'ю, що чекає в Україні.  Мене чекали дружина і мама, тато мене не дочекався, помер", - каже захисник.

Іван Мацурський пробув у полоні 20 довгих місяців. Нещодавно повернувся додому. 

"Я не вірю, що я вдома. Ти засипаєш і боїшся прокинутись в полоні. Ти спати не можеш фактично. Полон - це дуже страшно. Там не потрібні ні твої гроші, ні машини, ні квартир. В полоні не потрібні понти.  Там важливе одне - сила духу. Якщо в тебе її заберуть, ти просто не виживеш. Єдине, що потрібно в полоні - віра і сила духу. Решта - немає ніякого значення", - наголошує боєць. 

Детальніше - у матеріалі. 

Департамент комунікації МВС України