У Комітеті з питань економічного розвитку обговорили шляхи відновлення КП "Житній ринок"


Квітень 14
15:00 2025

Під головуванням заступника Голови Комітету Олексія Мовчана 11 квітня 2025 року відбулася нарада, на якій обговорили шляхи відновлення комунального підприємства “Житній ринок” зі збереженням його функціонального призначення.

Участь у нараді взяли народні депутати України, депутати Київської міської ради, представники Офісу Генерального прокурора, Фонду державного майна України, Київської міської державної адміністрації, директор КП «Житній ринок», директор ТОВ «ІЖУР».

«Думки учасників наради розділилися, - розповідає Олексій Мовчан. Що пропонують? З одного боку – довгострокова оренда з жорсткими умовами, з іншого – приватизація з відповідними зобов’язаннями.

Київська міська державна адміністрація наполягає, що "Житній ринок" має залишатися в комунальній власності, тому пропонує орендну модель з чітко прописаними умовами, яка, на її думку, дозволить зберегти функціональне призначення ринку.

Але є інші думки депутатського корпусу та бізнесу, що приватизація "Житнього ринку" – більш ефективне рішення, ніж оренда. І я підтримую цю думку. Аргументую, чому:

Будівля "Житнього ринку" зведена у 1980 році. За понад 40 років експлуатації не проводилось жодного комплексного капітального ремонту. Інженерні комунікації, покрівля, торговельне обладнання – все потребує негайної модернізації та капітальних вкладень.

Всі попередні спроби оренди "Житнього" були невдалими.

Попри прибуток у 1,044 млн грн у 2024 році, структура доходів підприємства стає дедалі менш стабільною – частка надходжень з альтернативних джерел зросла з 26% у 2021 році до 44% у 2024 році. Тобто наявна фінансово-економічна модель вже сьогодні містить ризики втрати об’єкта як активу громади.

Наразі, КП “Житній ринок” внесений до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, але згідно з чинним законодавством, місцева рада має повноваження змінити цей статус та прийняти рішення про приватизацію.

Оціночна балансова вартість ринку – близько 350 млн грн. Це означає, що об’єкт належить до категорії великої приватизації та має продаватися на відкритому аукціоні з чітко визначеними умовами. Аукціонна комісія та місцева рада можуть закріпити у договорі купівлі-продажу обов’язки нового власника: зберегти профіль ринку і його цільове призначення, інвестувати у капітальний ремонт та модернізацію та зберегти зовнішній вигляд будівлі.

На відміну від приватизації, орендне законодавство не передбачає жорсткого контролю за виконанням умов договору. Водночас, орендар не має стимулу вкладати десятки мільйонів гривень у модернізацію об’єкта, яким не володіє. У той час як приватний власник буде зацікавлений у розвитку, бо інвестиції – це запорука прибутковості.

"Житній ринок" потребує не тимчасового збереження, а повної модернізації. Приватизація з умовами – це інструмент, який дозволить зберегти профіль об’єкта, залучити необхідні інвестиції, гарантувати виконання соціальних зобов’язань та повернути ринок у сучасну економіку.

Поки питання залишається відкритим.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

«До розслідування залучені півсотні експертів, у разі необхідності кількість фахівців збільшать...

Прочитайте повну статтю

Верховна Рада України ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Японії про безпеку інформ...

Прочитайте повну статтю

Голова Верховної Ради України подякував Послу США Бріджит Брінк за підтримку України під час її...

Прочитайте повну статтю

"Особисто контролюю процес розкриття та розслідування цього зухвалого злочину", - Ігор Клименко...

Прочитайте повну статтю

Перереєстрація транспортного засобу в Дії: як стати власником номерного знака із серією DI онла...

Прочитайте повну статтю

В УДМС у Вінницькій області підведено підсумки роботи за І квартал

Прочитайте повну статтю

Мета АРМА - збільшити кількість майданчиків Прозоро.Продажі, які реалізовуватимуть арештовані а...

Прочитайте повну статтю

Національний банк у березні 2025 року застосував до шести банків та трьох небанківських фінансо...

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь