У Комітеті з питань економічного розвитку відбулась робоча нарада з питань забезпечення українських виробників металопродукції сировиною

28 березня 2025 року під головуванням заступника Голови Комітету Дмитра Кисилевського відбулася робоча нарада з питань забезпечення сировиною українських виробників металопродукції. Участь у нараді взяли народний депутат України Муса Магомедов, представники Уряду, металургійних підприємств та інші стейкхолдери.

Ключовим питанням було обговорення впливу Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною на металургійну галузь, зокрема збереження діючого мита на експорт металобрухту. Адже в Туреччину традиційно вивозили значні обсяги сировини з України.

«Зараз в Україні діє мито 180 євро, яке розповсюджується на всі країни окрім ЄС, - розповідає Дмитро Кисилевський.

І це мито продовжить діяти на поставки в Туреччину, зокрема і після підписання угоди. Відповідні норми містяться в тексті угоди. Таку саме позицію озвучив торговий представник України - заступник Міністра економіки України Тарас Качка. Тож мито 180 євро на експорт металобрухту в Туреччину продовжить діяти і після можливої ратифікації угоди з Туреччиною. Буде підготовлено офіційне роз’яснення з цього приводу, насамперед для митників.

Слід нагадати минулого року Державна митна служба України листом повідомила, що Україна буде застосовувати до поставок в Молдову мито не 180 євро, як це визначено законом, а лише 10 євро.

Інша важлива тема наради - обхід діючого мита через транзит країнами ЄС.

Минулого року з України в ЄС вивезли майже триста тисяч тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова часта цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла у Туреччину і інші країни, уникаючи сплати мита 180 євро на тону. Це біля 2 мільярдів грн втрачених надходжень до державного бюджету. А якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.

Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їх здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні.

Все це ще раз демонструє, що коли йдеться про економічні інтереси, всі наші сусіди - і вороги, і союзники, грають кожен сам за себе. Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів».