У Польщі відбулося відкриття Пльсько-українського конгресу істориків

Відкриття Польсько-українського конгресу істориків у Баранові-Сандомирському супроводжувалося виступами представників влади Польщі та України, а також організаторів.

Заступник Міністра культури та національної спадщини Польщі Марек Кравчик акцентує, що важливою частиною заходу є  значення історичного діалогу:  «Історичний діалог — це не лише розмова про факти — про те, що ми знаємо і чого ще не знаємо, — і не лише про їхні інтерпретації. Це також діалог про цінності, які допомагають нам зрозуміти минуле та відповідально про нього говорити».

У своєму виступі заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко підкреслив необхідність підходу, що ґрунтується на дослідженнях і джерелах, зазначивши, що добросовісна історична рефлексія — вільна від пропаганди і є умовою чесного опису минулого та зменшення напруження. Як він зазначив:  «Саме такий історико-науковий підхід, заснований на архівних матеріалах, дозволить зняти політичну напругу з цієї теми».

Директор Центру Мєрошевського Ернест Вичишкевич наголосив, що пам’ять вимагає чесності, точності та готовності до осмислення складних тем. Він додав:   «Нам потрібен діалог, який не буде поєдинком чи інструментом поточної політики, а дозволить побачити більш складний образ минулого — що охоплює як конфлікти, так і досвід співпраці».

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфьоров зазначив щодо мети спільного заходу: «Йдеться не про остаточне розв’язання всіх суперечок, а про краще розуміння стану досліджень – прогалин у знаннях, методологічних розбіжностей та сфер, що потребують подальшої роботи». До Конгресу долучилися близько 100 фахівців із Польщі та України, які представляють різні наукові осередки та історіографічні традиції. Дослідники зібралися, щоб вести розмову, яка не послаблює, а зміцнює. Адже від того, як ми говоримо про минуле, залежить і те, яке майбутнє зможемо побудувати спільними зусиллями.

Фото: Marek Gorczyński

Otwarciu Polsko-Ukraińskiego Kongresu Historycznego w Baranowie Sandomierskim towarzyszyły wystąpienia przedstawicieli władz Polski i Ukrainy oraz organizatorów. Wiceminister kultury i dziedzictwa narodowego Marek Krawczyk zwrócił uwagę na znaczenie naszego wydarzenia:  „Dialog historyczny nie jest wyłącznie rozmową o faktach – o tym, co wiemy i czego wciąż jeszcze nie wiemy – ani jedynie o ich interpretacjach. Jest także dialogiem o wartościach, które pomagają nam zrozumieć przeszłość i odpowiedzialnie o niej mówić.”

W swoim wystąpieniu wiceminister spraw zagranicznych Ukrainy Oleksandr Miszczenko podkreślił potrzebę podejścia opartego na badaniach i źródłach, wskazując, że rzetelna refleksja historyczna – wolna od propagandy – jest warunkiem uczciwego opisu przeszłości oraz zmniejszania napięć. Jak zaznaczył:„Właśnie takie historyczno-naukowe podejście, oparte na materiałach archiwalnych, pozwoli zdjąć z tego tematu polityczne napięcie”. 

Dyrektor Centrum Mieroszewskiego Ernest Wyciszkiewicz zaznaczył, że pamięć wymaga uczciwości, precyzji i gotowości do mierzenia się z trudnymi tematami. Jak dodał: „Potrzebujemy dialogu, który nie będzie pojedynkiem ani narzędziem bieżącej polityki, lecz pozwoli zobaczyć bardziej złożony obraz przeszłości – obejmujący zarówno konflikty, jak i doświadczenia współpracy”.

Prezes Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej Oleksandr Ałfiorow podkreślił cel wspólnego wydarzenia: „Nie chodzi o rozstrzygnięcie wszystkich sporów, lecz o lepsze rozpoznanie stanu badań – luk w wiedzy, sporów metodologicznych oraz obszarów wymagających dalszej pracy”.

W Kongresie uczestniczy blisko stu historyków z Polski i Ukrainy, reprezentujących różne ośrodki naukowe i tradycje historiograficzne. Badacze spotkali się, by rozmawiać w sposób, który nie osłabia, lecz wzmacnia – także w kontekście wyzwań współczesności. Od tego, jak mówimy o przeszłości, zależy bowiem również to, jaką przyszłość będziemy potrafili wspólnie budować.

Foto: Marek Gorczyński