Участь неповнолітніх у відновному правосудді: система БПД та органи пробації об'єднали зусилля

Координаційний центр з надання правової допомоги та Державна установа «Центр пробації» підписали спільний наказ про взаємодію у межах Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.

Наказом визначено Порядок взаємодії регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та уповноважених органів з питань пробації у межах реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (далі – Програма). Зокрема, передбачено надання органами пробації консультативної підтримки регіональним центрам з надання правової допомоги з питань обрання можливих додаткових засобів ресоціалізації та розвитку особистості конкретного неповнолітнього, який є підозрюваним – обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення.

Чому важливо об’єднати зусилля?

В Україні ця Програма діє з 2019 року. Вона ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях, які вчинені неповнолітніми вперше, спрямована на запобігання повторним правопорушенням. Для досягнення мети застосовується процедура медіації, додаткові засоби ресоціалізації та розвитку неповнолітніх. Передбачений алгоритм взаємодії з органами пробації врегульовує одне з нагальних питань – отримання загальної інформації про неповнолітнього, його соціально-психологічної характеристики для врахування під час медіації та подальшого визначення потреби у його ресоціалізації.

«Це необхідно для того, щоб участь дитини у Програмі пройшла для неї максимально ефективно. Увага до криміногенних потреб дитини, її соціального стану та розумової зрілості – не менш важлива для потерпілого, батьків дитини, які беруть участь в медіації, а також посередника, який проводить медіацію», – зазначив в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов. 

Метою пробації є виправлення правопорушників та запобігання вчиненню ними нових злочинів. Відповідна робота починається з вивчення особливостей життя особи та визначення її криміногенних потреб – причин, що з великою ймовірністю вплинули і можуть впливати надалі на поведінку та рішення такої людини.

«Наше завдання – використовуючи різні методики та підходи (інструменти пробації) спонукати людину до оцінки ситуації, в якій вона опинилася, так би мовити, роздумів про інший спосіб життя та вирішення проблемних ситуацій, мотивувати до змін та підтримати у період цих позитивних змін», – зауважив директор Державної установи «Центр пробації» Олег Янчук.

Щодо участі органів пробації у Програмі, то неповнолітні здебільшого не мають великого кримінального досвіду та вчинили злочин вперше. Працівники пробації мають відповідні знання та досвід роботи, у тому числі з такими особами.

«Тому пробація готова об’єднати зусилля із системою безоплатної правової допомоги для того, аби досягти мети відновного правосуддя та запобігти можливому негативному сценарію життя підлітків», – пояснює Олег Янчук.

У чому полягає співпраця?

Психолог органів пробації буде (у тому числі онлайн) інтерв’ювати неповнолітнього та його законного представника для того, щоб скласти інформаційну довідку про дитину, виявити її криміногенні потреби та сформувати соціально-психологічну характеристику. У подальшому це допоможе підібрати для дитини саме ті заходи з ресоціалізації, які будуть відповідати її індивідуальним потребам.

Органи пробації враховуватимуть при складенні досудової доповіді інформацію про результат участі обвинуваченого неповнолітнього у програмі відновного правосуддя, яку у подальшому отримуватиме суд.

«Функціонування Програми є одним з дієвих механізмів дружньої до дитини системи правосуддя в Україні. Поширення практики з’ясування додаткової інформації про дитину, яка бере учать в медіації, є надзвичайно важливим та відповідає загальним міжнародним стандартам у сфері юстиції щодо дитини, відновного правосуддя та медіації за участю неповнолітніх. Якщо дотримуватися такого підходу, кожен учасник конфлікту та інші особи, залучені до медіації за участю неповнолітніх, відчуватимуть результат»,  – зазначила начальниця управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів Координаційного центру з надання правової допомоги Ірина Бондаренко.

Для потерпілого це можливість отримати релевантну інформацію про причини вчинення правопорушення та врахувати її під час прийняття рішення щодо способів усунення наслідків завданої шкоди.

Для неповнолітнього, який вчинив правопорушення, це можливість отримати ту підтримку батьків, громади та держави, яка буде для нього прийнятною та сприятливою, допоможе справитися з ситуацією, знизити травматичні реакції, які відбуваються у зв’язку з наслідками вчинення правопорушення.

Для батьків, держави та громади, що мають свою особливу зону відповідальності за дотримання прав та інтересів дітей, це можливість бути залученими до процесів відновлення дитини, побудованих на її індивідуальних потребах та істинних інтересах, допомогти дитині добровільно та свідомо пройти додаткову ресоціалізацію, якщо це необхідно, та отримати мотивацію до самостійного ведення загальноприйнятого соціально-нормативного життя.

Для посередника, який відповідає за проведення якісної процедури медіації, це означає врахувати вікові особливості та розумову зрілість неповнолітнього під час його участі в медіації, конструктивно працювати зі спротивом та емоціями дитини та/або її законних представників, забезпечити баланс між інтересами сторін конфлікту, надати їм підтримку і, у випадку, якщо досягнуті домовленості щодо усунення завданої шкоди будуть містити додаткові засоби ресоціалізації, перевірити, чи є домовленості добровільними, самовизначеними, реалістичними та виконуваними. Інформація про психологічний стан дитини матиме вагоме значення й для визначення медіабельності конфлікту.