УІНП долучився до дискусійної платформи щодо реалізації механізмів перехідного правосуддя

29 січня відбулася дискусійна платформа «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя».

Захід організувала Вища школа публічного управління у партнерстві з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Дискусія відбулася за підтримки проєкту «Сприяння інклюзивному відновленню задля стійкості та безпеки людини в Україні», що фінансується Урядом Японії та впроваджується ПРООН в Україні.

Учасники заходу – 60 представників органів державної влади та місцевого самоврядування, правозахисних організацій, освітніх інституцій і міжнародних організацій. УІНП на платформі представляла начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ Олена Охрімчук. 

Під час дискусій обговорювались ключові напрями формування та реалізації політик щодо підтримки постраждалих на рівні держави, громад і конкретних сервісів для людей, необхідність підготовки до деокупації й реінтеграції, а також розвитку професійної спроможності публічної служби у тематиці перехідного правосуддя.

У першій сесії, присвяченій формуванню загальнодержавної та місцевих політик підтримки постраждалих осіб і постконфліктного врегулювання, представниця УІНП ознайомила учасників з основними положеннями Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Закон унормовує низку питань, пов’язаних із реалізацією механізмів перехідного правосуддя та плануванням реінтеграції вже сьогодні.

Йдеться не лише про увічнення пам’яті про Війну за Незалежність України та гідне вшанування її жертв, захисників і захисниць, цивільних учасників, місць і подій. Важливою складовою є також відновлення історичної справедливості щодо жертв злочинів проти Українського народу та утвердження спільного розуміння минулого.

Під час дискусій учасники неодноразово зверталися до політики пам’яті – у контексті національної безпеки та формування суспільного імунітету до порушень прав людини. Також її розглядали як інструмент деокупації свідомості, очищення публічного простору від маркерів російської імперської політики та подолання спадку комуністичного тоталітарного режиму в умовах війни.