Україна впевнено іде до європейських митних стандартів: ЄС визнав прогрес за всіма напрямками роботи

8 жовтня 2024 року відбулося 8-ме засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, створеного відповідно до Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і його державами-членами з одного боку і Україною з іншого боку.

З української сторони участь у нараді взяли заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов (голова української делегації), заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку Олег Ніколайчук, директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко, а також представники Міністерства економіки України, Міністерства охорони здоров’я, радник з митних питань Представництва України при Європейському Союзі, представники профільних структурних підрозділів Держмитслужби, представники Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України.

Співголовуючим зі Сторони ЄС на засіданні виступив Матіас Печке, очільник підрозділу TAXUD A (Спрощення торгівлі, правила походження та міжнародна координація) Директорату з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії. Також у засіданні взяли участь представники  Угорщини, Німеччини, Литви, Польщі, Швеції, Словаччини, Румунії, Португалії в якості спостерігачів, представники Консультативної місії ЄС, проекту технічної допомоги EU4PFM та інших експертів DG TAXUD та DG NEAR.

Під час свого вступного слова Владислав Суворов коротко поінформував Сторону ЄС щодо прогресу, якого досягла Держмитслужба за напрямком євроінтеграції, розвитку доброчесності в митних органах України, удосконалення ІТ інфраструктури Держмитслужби, функціонування системи NCTS, розвитку механізму обміну попередньою митною інформацією, застосування  митних спрощень до субʼєктів ЗЕД та розвитку інституту АЕО.

«Україна всупереч війні рухається у напрямку євроінтеграції. За минулий період було прийнято два стратегічні документи – Національну стратегію доходів – 2030 та Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку Державної митної служби України. Обидва документи спрямовані на адаптацію митного законодавства України до митного законодавства ЄС, впровадження IT-систем, сумісних з ІТ-системами Євросоюзу, а також підвищення інституційної спроможності митниці для виконання європейського законодавства. Раді констатувати, що з моменту ухвалення йде імплементація цих стратегічних документів. У минулорічному висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС Глава «Митний союз» отримала високу оцінку. Цьогоріч ми сподіваємося на констатацію прогресу і переконані в успішній реалізації запланованих заходів за підтримки європейських партнерів», - зазначив Владислав Суворов.

Європейські партнери надали високу оцінку співпраці Державної митної служби України та Європейської комісії на її шляху до Євросоюзу, попри ті непрості умови, в яких функціонує українська митниця, та запевнили у своїй подальшій непохитній підтримці України, зокрема і щодо продовження ведення санаційної політики ЄС щодо рф.

Сторона ЄС підкреслила значний прогрес України за всіма напрямками роботи, зокрема в частині наближення законодавства до митного законодавства ЄС, розробки ІТ систем, співробітництва в рамках взаємної адміністративної допомоги та доопрацювання антикорупційної програми Держмитслужби.

Заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку Олег Ніколайчук повідомив про впровадження 3 митних ІТ систем та завершення розробки ще 1 ІТ системи за технічними специфікаціями MASP-C, а також про готовність українського Єдиного вікна, запровадженого з 2016 року, бути сумісним із EU Single Window.

Окремо Європейська сторона відзначила значний прогрес України за останній рік в адаптації митного законодавства та посиленні антикорупційних заходів для митників. 

"Прийняті 2 масштабних закони, які наразі очікують на підпис Президента України, дадуть можливість українському бізнесу здійснити поступовий перехід до нових митних правил та встановити спеціальні умови проходження митної служби, що знизить корупційні ризики та підвищить професійну компетентність українських митників. В запровадженні європейських митних правил важливим є прийнятий в цьому році Національний план цифровізації української митниці, який розрахований до 2026 року і базується на Багаторічному стратегічному плані електронної митниці ЄС (MASP-C)", – зазначив директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко.

Сторони також відзначили суттєвий прогрес у впровадженні програми Авторизованих економічних операторів (AEO). На сьогодні в Україні вже зареєстровано 60 АЕО для обох видів авторизацій. Проте для взаємного визнання статусу необхідно, щоб кількість авторизацій АЕО-Б (безпека) була не менше 10, тоді як в Україні їх поки лише 2. Тож саме в цьому напрямку провадитиметься подальша робота.

Також позитивно відзначено роботу України в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту, зокрема, перехід у квітні 2024 на застосування  NCTS Фаза 5 у числі перших 20 країн з 36 країн Конвенції, а також допомога, яку Україна вже надає іншим країнам у проведенні тестів на відповідність для запровадження ними оновленої версії. Було розглянуто поточні питання щодо NCTS Фаза 6, над розробкою якої вже працює Держмитслужба за підтримки європейських партнерів.

Окремим пунктом порядку денного висвітлено прогрес України щодо налагодження обміну попередньою митною інформацією, зокрема з країнами – членами ЄС. Голова української делегації акцентував увагу європейських партнерів на тому, що механізм обміну попередньою митною інформацією є дієвим антикорупційним заходом, оскільки отримання інформації в режимі реального часу від країни експортера фактично нівелює будь-які маніпуляції безпосередньо в пункті пропуску при ввезенні товарів в Україну. Разом з тим це значною мірою впливатиме на надходження до державного бюджету та знизить навантаження на інститут взаємної адміністративної допомоги в митній справі.

Крім того, сторони обговорили питання надання українській митниці міжнародної технічної допомоги, застосування Україною оновленої Регіональної конвенції ПЄМ, перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, співробітництва з OLAF з питань протидії митному шахрайству. Українська сторона додатково висвітлила поточний стан розвитку ІТ складової Держмитслужби, а також заходів які вживаються Держмитслужбою з метою захисту прав інтелектуальної власності.

За результатами обговорення, сторони домовились провести окремі технічні консультації з цілої низки питань, присвячені практичним аспектам   митного оформлення міжнародних поштових відправлень в країнах-членах ЄС, підходів ЄС до функціонування системи управління ризиками, побудові та розвитку ІТ систем, визначення країни походження, видачі та перевірки сертифікатів за перевезення товарів EUR.1.