Україна як дім: історія француза-волонтера з Броварів
Від байкерських трас Франції до дитячих усмішок на Київщині - громадянин Франції Паскаль Машекс перетнув понад 2000 кілометрів, аби стати частиною життя України.
На Київщині громадянин Франції Паскаль Машекс не лише побудував нове життя, а й активно займається волонтерством, підтримуючи дітей з інвалідністю в одному з місцевих осередків.
Особисте рішення переросло у щоденну підтримку тих, хто цього найбільше потребує. Сьогодні він називає нашу країну своїм домом і щовечора приходить до дітей осередку «Ніжність», де його вже давно чекають як близьку людину.
Його зв’язок з Україною сформувався ще задовго до першого приїзду. Брат Паскаля понад 15 років перебуває у шлюбі з українкою, а серед його знайомих були жителі Броварів. Тож країна вже тоді не була для нього зовсім чужою.
Згодом, у складний для України період, коли багато людей виїжджали за кордон, Паскаль, навпаки, вирушив сюди власним автомобілем. Саме в Україні він зустрів кохання, створив сім’ю та вирішив залишитися назавжди.
Важливим етапом його інтеграції стало оформлення документів - працівники Броварського відділу міграційної служби Київщини допомогли йому отримати тимчасову посвідку на проживання. Це стало першим кроком до нового життя в Україні, яку він поступово почав називати домом.
Сьогодні Паскаль живе з дружиною у Броварській громаді, будує власний будинок, вивчає українську мову та глибше пізнає культуру країни.
Його волонтерська діяльність розпочалася після розповіді друзів про осередок «Ніжність», де перебувають діти, які потребують особливої підтримки. Відтоді він регулярно відвідує заклад, спілкується з дітьми, грається та проводить з ними час.
Згодом Паскаль почав залучати до допомоги і своїх друзів у Франції, зокрема байкерську спільноту. Під час традиційного зимового зібрання французьких байкерів у 2024 році, яке зібрало понад 320 учасників, він розповів про Україну та потреби людей. У результаті вдалося зібрати близько 250 кілограмів гуманітарної допомоги. Паскаль підкреслює, що його оточення у Франції має сильну мотивацію допомагати.
Протягом кількох місяців Паскаль разом із друзями акумулював допомогу: одяг, речі першої потреби та кошти, які передавалися для харчування дітей і оплати комунальних послуг осередку «Ніжність».
Цього разу він дістався України автомобілем, а не мотоциклом - через значний обсяг вантажу та погодні умови. Дорогою також відвідав українську родину, яка нині мешкає у Швейцарії, та передав дітям подарунки, одяг і книжки.
В Україні він також знайшов нових друзів серед байкерів, які підтримали його та навіть допомогли з ремонтом мотоцикла. Для нього подорожі - це не лише свобода, а й спосіб об’єднувати людей заради добрих справ.
Діти з осередку «Ніжність» із нетерпінням чекають на його приїзди. Майже щовечора він приходить до них, і разом вони граються, спілкуються та сміються - моменти, які, за словами Паскаля, надають його діяльності справжнього сенсу.
Він каже, що продовжуватиме допомагати, доки матиме таку можливість, і мріє про час, коли зможе подорожувати Україною без звуку повітряних тривог.
Своєю найближчою метою він називає вивчення української мови, щоб краще розуміти людей і культуру країни.
Історія Паскаля Машекса - про приклад, про особисту відданість, відкритість і бажання допомагати - складові, які перетворили чужу країну на справжній дім.
Департамент комунікації МВС
за матеріалами ДМСУ