«Україні дорогий кожен її громадянин, тож робота з їх порятунку та повернення триває 24/7»

Про це сьогодні зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час спільної зустрічі з членами родин військовослужбовців Державної прикордонної служби, які потрапили у полон або зникли безвісти у 2022-2024 роках під час виконання завдань із захисту територіальної цілісності та незалежності України на різних напрямках.

«Працюємо над тим, щоб рідні могли передати листи своїм Захисникам і Захисницям. Нещодавно вдалося передати російській стороні 200 листів, які повинні передати адресатам. Також пропрацьовуємо можливість передачі пакунків із медичними засобами, їжею та засобами гігієни»,  - зазначив Дмитро Лубінець

Відповідаючи на запитання, він зауважив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, тож і пріоритетність у поверненні наших людей полягає в тому, аби насамперед повернулися тяжкопоранені та жінки. Однак Україна закликає міжнародну спільноту тиснути на рф, аби змусити її дотримуватися прописаних умов конвенцій

З присутніми родичами прикордонників, які потрапили в полон або зникли безвісти, також спілкувалися представники Державної прикордонної служби України, зокрема Директор Департаменту персоналу Ігор Левадний та Начальник управління соціального захисту Валерій Падитель. А також представники  НІБу, Об'єднаного центру СБУ та Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

В ході зустрічі обговорювалася ситуація довкола процесу перемовин щодо обмінів полоненими, йшлося про тривалий термін перебування прикордонників у російському полоні та невеликою кількістю визволених Захисників, зокрема з числа офіцерського складу.

Крім того, присутні обговорили механізм офіційного підтвердження статусу «полон» та джерела надходження інформації про місця утримання, а також стан здоров'я поневолених прикордонників.

Представник Координаційного штабу поінформував учасників зустрічі про напрацьовані кейси щодо звільнення з полону Оборонців, які були протизаконно засуджені до тривалих термінів на території країни-агресорки та ТОТ.

Окремо торкнулися питань щодо ігнорування рф пропозиції про створення змішаних медичних комісій, заборону всіх видів зв’язку, включно з паперовими листами й посилками, дуже вибіркові дозволи на відвідування місць утримання представниками МКЧХ. Також розмова стосувалася залучення країни-посередниці до переговорного процесу та можливих результатів такої співпраці.