В Україні зрошується 37 тис. га сільськогосподарських земель, - Комітет з питань аграрної та земельної політики

Сьогодні Україна стоїть перед безпрецедентними викликами – зміною клімату та руйнівними наслідками російської військової агресії. У цих умовах модернізація систем зрошення стає критичним завданням для збереження продовольчої безпеки та конкурентоспроможності України на світових ринках, - повідомляють у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.

Так, за даними Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, водогосподарськими організаціями агентства укладено договорів щодо надання послуг з подачі води на загальну площу 44 тис. га та полито понад 37 тис. га сільгоспугідь у Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях. Для цього було подано близько 73 млн кубометрів води.

Зазначається, що найбільше полів сільгоспвиробників зрошено Кілійським МУВГ – 9,2 тис. га, з них 2,8 тис. га – під рисом. Водночас Ізмаїльським управлінням водного господарства полито понад 7,7 тис. га земель та задіяно на подачу води 14 насосних станцій.

На зрошуваних полях фермери вирощують зернові культури, горох, соняшник, кукурудзу, сою, овочі, полуницю, баштанні культури, рис, а також садові культури й виноградники. З минулого року розпочато також вирощування бавовни.

Полив сільськогосподарських культур здійснюється за допомогою:

• дощувальних машин – найпоширенішого методу поливу ґрунту;

• затоплення, яке широко використовується для вирощування рису;

• краплинних систем зрошення – технології, що заощаджує воду, забезпечує точне дозування вологи та суттєво підвищує врожайність культур.

Водночас, за інформацією Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонською ОВА, на Херсонщині збільшують площі зрошення в межах Інгулецької зрошувальної системи, яка забезпечує водою не лише Херсонську, а й Миколаївську область. А також планують почати роботи по реконструкції Лиманської зрошувальної системи вже цієї осені.

Зазначається, що проектна потужність Інгулецької зрошувальної системи 18 тисяч 200 гектарів полів. Проте, наразі вона не працює на повну потужність. Було відновлено 3 тисячі гектарів зрошення, в цьому році ці площі зможуть збільшити на 1 тисячу гектарів на Інгулецькій зрошувальній системі.

Разом з тим, річка Інгулець має проблеми з якістю води – засолена. Щоб зменшити негативний вплив, планують використовувати фільтри або гіпсування грунту. Аграрії готові експериментувати, тому що без зрошення все може перетворитись на пустелю.

Науковці Херсонського державного університету зауважують, що у Херсонській області значні площі сільськогосподарських угідь можуть бути втрачені для вирощування зернових, технічних, овочевих та кормових культур.

За науковими дослідженнями, на Херсонщині – від'ємний водний баланс: опадів випадає 350-450 мм на рік, тоді як випаровується – 1100 мм. Навіть у найсприятливіші роки опадів було недостатньо для компенсації випаровування.

Також після підриву Каховської ГЕС 94% усіх зрошувальних каналів Херсонської області були зруйновані, а це призвело до різкого падіння сільськогосподарського виробництва.