Вчителі акцентують на зниженні мотивації та нестабільному психоемоційному стані учнівства: результати дослідження

Уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга БУДНИК представила модель «Безпечне освітнє середовище в закладах освіти», що передбачає координовану міжсекторальну розбудову фізично безпечної інфраструктури, системи управління безпекою, кадрової спроможності та психологічно безпечного оточення.

Олена БИКОВСЬКА, президентка Міжнародної асоціації позашкільної освіти, зауважила на ролі моніторингових досліджень у сфері освіти, адже реагувати на виклики, спричинені війною, слід на основі реальних даних, мінімізуючи вплив людського чинника.

На важливості дослідження наголосив Григорій БАРАН, директор програм Міжнародного фонд «Відродження», зазначивши, що оперативно отримані репрезентативні дані про освіту — це запорука вчасного реагування задля подолання освітніх втрат.

Діти дещо втратили у знаннях з інформатики та критичному мисленні, що загрожує їхній безпеці в онлайн-середовищі. На цьому наголосила Лілія МАРКУНАС, керівниця освітнього напрямку ГО «Стоп секстинг», нагадуючи про необхідність системного навчання правилам кібербезпеки та кібергігієни.

Очільник Служби презентував ключові результати дослідження щодо формату й доступності освітнього процесу, втрат навчального часу, результатів навчання учнів та їхнього уміння вчитися.

У другий рік повномасштабної війни переважній більшості закладів освіти вдалося відновити очне навчання в першому півріччі 2023/2024 навчального року. 53% закладів працювали очно, 19% — дистанційно, 28% — змішано.

У Центрі та на Заході України переважало очне навчання, тоді як дистанційно продовжували працювати на Сході переважна більшість, а на Півдні — половина закладів освіти. На Півночі — здебільшого змішане навчання.

За інформацією вчителів, близько 20% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, найбільше таких на Півдні — 30%.

З урахуванням типу населеного пункту більше учнів/учениць мали доступ до навчання у містах, аніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально вразливих категорій: у містах 75% вчителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах — 62%, із багатодітних сімей — 80% та 69% відповідно, з числа ВПО — 86% та 73% відповідно.

За даними керівників закладів освіти, понад 97% шкіл не мали втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Якщо навчання не відбувалося, то не більше п’яти днів (Центр, Південь).

Одначе лише 42% батьків учнів/учениць початкової школи зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий. Про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 35% респондентів, тоді як на Сході — 57%. Від 31% до 47% батьків учнів/учениць зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 9% до 17% — 10-20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 3% батьків учнів/учениць на Сході та до 11% у Центрі.

Основною причиною, що перешкоджала освітньому процесу, батьки учнів/учениць назвали хворобу (56%). Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 5% батьків молодших школярів. Батьки учнів/учениць базової та старшої школи вказали, що їхні діти не вчилися через перевантаження (5%), брак мотивації (4%), нестабільний емоційний стан (3%).

Цьогоріч значно зменшилася кількість батьків учнів/учениць, які зазначили, що дитина не вчилася через відключення електроенергії (з 65% до 14%), відсутність інтернету та/або слабке з’єднання (з 55% до 17%), а також через повітряні тривоги (з 66% до 29%).

Лише третина учнів/учениць повідомили, що вчителі продовжували навчальні заняття в укритті. 32% опитаних учнів/учениць вказали, що в укритті відсутні умови для проведення уроків; 39% респондентів засвідчили, що кожен займався своїми справами. На Півночі цей показник найвищий — 49%, а найменший на Сході — 14%.

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

Результати опитування учнів/учениць вказали на те, що компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через:

Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи з огляду на те, що більшість учителів скаржилися на брак умов і можливостей: відсутність інтернету чи різні часові пояси перебування.

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначили про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття для учнів/учениць. Але майже п’ята частина учнів/учениць зазначили, що вчителі не надавали жодної допомоги й підтримки для надолуження пропущених/незасвоєних навчальних тем.

Водночас збільшилася кількість учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання.

Під час опитування педагогів, як і минулоріч, попросили назвати основні виклики в організації освітнього процесу в умовах війни. У 2023/2024 навчальному році зросла частка вчителів, які застерегли на таких явищах, як:

Крім того, на думку вчителів, проблемною була адаптація дітей до очного навчання після тривалого дистанційного, а особливо в умовах недостатньої забезпеченості чи й відсутності друкованих підручників для класів НУШ.

Довідково:

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році проведено Державною службою якості освіти України у грудні 2023-го — січні 2024 року. Участь у дослідженні взяли 118 шкіл з усіх областей України. У онлайн-анкетуванні взяли участь директори, вчителі, учні/учениці та батьки учнів цих шкіл.

Уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга БУДНИК представила модель «Безпечне освітнє середовище в закладах освіти», що передбачає координовану міжсекторальну розбудову фізично безпечної інфраструктури, системи управління безпекою, кадрової спроможності та психологічно безпечного оточення.

Олена БИКОВСЬКА, президентка Міжнародної асоціації позашкільної освіти, зауважила на ролі моніторингових досліджень у сфері освіти, адже реагувати на виклики, спричинені війною, слід на основі реальних даних, мінімізуючи вплив людського чинника.

На важливості дослідження наголосив Григорій БАРАН, директор програм Міжнародного фонд «Відродження», зазначивши, що оперативно отримані репрезентативні дані про освіту — це запорука вчасного реагування задля подолання освітніх втрат.

Діти дещо втратили у знаннях з інформатики та критичному мисленні, що загрожує їхній безпеці в онлайн-середовищі. На цьому наголосила Лілія МАРКУНАС, керівниця освітнього напрямку ГО «Стоп секстинг», нагадуючи про необхідність системного навчання правилам кібербезпеки та кібергігієни.

Очільник Служби презентував ключові результати дослідження щодо формату й доступності освітнього процесу, втрат навчального часу, результатів навчання учнів та їхнього уміння вчитися.

У другий рік повномасштабної війни переважній більшості закладів освіти вдалося відновити очне навчання в першому півріччі 2023/2024 навчального року. 53% закладів працювали очно, 19% — дистанційно, 28% — змішано.

У Центрі та на Заході України переважало очне навчання, тоді як дистанційно продовжували працювати на Сході переважна більшість, а на Півдні — половина закладів освіти. На Півночі — здебільшого змішане навчання.

За інформацією вчителів, близько 20% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, найбільше таких на Півдні — 30%.

З урахуванням типу населеного пункту більше учнів/учениць мали доступ до навчання у містах, аніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально вразливих категорій: у містах 75% вчителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах — 62%, із багатодітних сімей — 80% та 69% відповідно, з числа ВПО — 86% та 73% відповідно.

За даними керівників закладів освіти, понад 97% шкіл не мали втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Якщо навчання не відбувалося, то не більше п’яти днів (Центр, Південь).

Одначе лише 42% батьків учнів/учениць початкової школи зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий. Про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 35% респондентів, тоді як на Сході — 57%. Від 31% до 47% батьків учнів/учениць зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 9% до 17% — 10-20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 3% батьків учнів/учениць на Сході та до 11% у Центрі.

Основною причиною, що перешкоджала освітньому процесу, батьки учнів/учениць назвали хворобу (56%). Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 5% батьків молодших школярів. Батьки учнів/учениць базової та старшої школи вказали, що їхні діти не вчилися через перевантаження (5%), брак мотивації (4%), нестабільний емоційний стан (3%).

Цьогоріч значно зменшилася кількість батьків учнів/учениць, які зазначили, що дитина не вчилася через відключення електроенергії (з 65% до 14%), відсутність інтернету та/або слабке з’єднання (з 55% до 17%), а також через повітряні тривоги (з 66% до 29%).

Лише третина учнів/учениць повідомили, що вчителі продовжували навчальні заняття в укритті. 32% опитаних учнів/учениць вказали, що в укритті відсутні умови для проведення уроків; 39% респондентів засвідчили, що кожен займався своїми справами. На Півночі цей показник найвищий — 49%, а найменший на Сході — 14%.

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

Результати опитування учнів/учениць вказали на те, що компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через:

Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи з огляду на те, що більшість учителів скаржилися на брак умов і можливостей: відсутність інтернету чи різні часові пояси перебування.

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначили про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття для учнів/учениць. Але майже п’ята частина учнів/учениць зазначили, що вчителі не надавали жодної допомоги й підтримки для надолуження пропущених/незасвоєних навчальних тем.

Водночас збільшилася кількість учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання.

Під час опитування педагогів, як і минулоріч, попросили назвати основні виклики в організації освітнього процесу в умовах війни. У 2023/2024 навчальному році зросла частка вчителів, які застерегли на таких явищах, як:

Крім того, на думку вчителів, проблемною була адаптація дітей до очного навчання після тривалого дистанційного, а особливо в умовах недостатньої забезпеченості чи й відсутності друкованих підручників для класів НУШ.

Довідково:

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році проведено Державною службою якості освіти України у грудні 2023-го — січні 2024 року. Участь у дослідженні взяли 118 шкіл з усіх областей України. У онлайн-анкетуванні взяли участь директори, вчителі, учні/учениці та батьки учнів цих шкіл.