Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що з цим робити

Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Відповідь на це запитання шукала голова Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань сімейного права Лариса Гретченко під час круглого столу «Правова політика та стратегічне впровадження відновного правосуддя через систему безоплатної правничої допомоги в умовах європейської інтеграції», що проходив 25 червня.

У центрі її виступу — проблема невиправданих зволікань на етапі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами законних представників неповнолітніх потерпілих. Адвокатка навела приклад, коли таку заяву помилково скерували до ювенальної поліції як звичайне звернення громадянина. Це унеможливило проведення невідкладних слідчих дій, призначення експертиз та вжиття інших необхідних заходів, що, врешті-решт, призвело до порушення прав дитини, яка зазнала шкоди.

Попри надані роз’яснення про можливість участі у Програмі відновного правосуддя, потерпілий неповнолітній відмовився долучатися до примирної процедури. На думку Л.Гретченко, така реакція була зумовлена втратою довіри до правоохоронної системи, яка не забезпечила очікуваної підтримки та своєчасного реагування. Неодноразові звернення, необхідність оскарження бездіяльності органів досудового розслідування та додаткові зусилля для набуття статусу потерпілого лише посилили цю недовіру.

«Відновний підхід в системі українського правосуддя повинен мати ширше застосування, не обмежуючись кримінальними провадженнями, а й поширюватися також на справи про адміністративні правопорушення. Концепція відновного правосуддя застосовна до справ про булінг, дрібні крадіжки, дрібне хуліганство за участі неповнолітніх — відзначила голова Комітету НААУ. — Це дозволить ще на ранньому етапі конфлікту з законом зосередитися на усвідомленні дитиною протиправного характеру дій, відновленні порушених прав, відшкодуванні заподіяної шкоди, пошуку спільних рішень для гармонізації відносин між потерпілим, правопорушником і суспільством та превентивного запобігання вчиненню кримінальних правопорушень у майбутньому».

За словами Л.Гретченко, аналіз постанов у справах про булінг за 2024 рік засвідчує: суди враховують вибачення кривдника перед потерпілим як підставу для усного зауваження замість адміністративного стягнення. Такі приклади підтверджують готовність учасників конфлікту до примирення і демонструють потенціал для масштабування найкращих відновних практик.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.