Виступ Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука на Третьому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи (м Рига, 24 жовтня 2024 року)
Шановна пані спікерко Саейми, дорога Дайго,
Шановна пані Міністр закордонних справ,
Шановні учасники Третього Парламентського Саміту Міжнародної Кримської Платформи!
Пані та панове!
Насамперед, хочу щиро подякувати нашим латвійським друзям і партнерам за ініціативу прийняти Третій Парламентський Саміт Міжнародної Кримської Платформи, як і за успішну підготовку та прекрасну організацію нашого Форуму.
Дозвольте мені також подякувати присутнім тут сьогодні з нами спікерам Хорватського і Чеського парламентів Гордану Яндроковичу, Маркеті Пекаровій Адамовій та Мілошу Вистрчілу за успішне проведення у Загребі і Празі попередніх двох самітів.
Мені приємно, що коло господарів парламентського виміру Кримської платформи сьогодні розширила дружня Латвія.
Латвія добре знає, що пережив 80 років тому Кримськотатарський народ, який Сталін впродовж трьох днів вивіз з Криму у віддалені райони Радянського Союзу.
Бо Латвія сама пройшла крізь радянсько-російську окупацію, депортацію, репресії.
Друзі,
Якщо ви ще не були у ризькому Музеї окупації Латвії, дуже раджу його відвідати.
Я досі під сильним враженням від його експозиції.
Переглядаючи її, відчуваєш крижаний холод, яким віє від часів окупації і двох хвиль депортації, чуєш знесилені голоси, що рвуться зі старих світлин, бачиш невимовний біль в очах замордованих, але нескорених латишів.
І коли ви пройдете музейними лабіринтами історії і людських доль, то усвідомите, що окупація Латвії, депортація кримськотатарського народу і сучасна агресія росії щодо України є ланками одного ланцюга російської ненависті і безкарності.
Непокаране колись зло - проявляє себе сьогодні.
Непокаране сьогодні зло - обов’язково проявить себе в майбутньому.
І це лише питання – коли?
Уже третій рік поспіль ми збираємося на Парламентський Саміт Міжнародної Кримської Платформи.
І вже десять років нас відділяє від того часу, коли розпочалася окупація Автономної Республіки Крим.
І хоча окупаційна російська влада за ці десять років зробила все можливе, щоб перетворити Крим на свій військовий плацдарм, змінити його етнічний склад, посіяти серед людей страх і покору, Крим від України не віддалився ні на йоту.
Він став нам ще ближчим, дорожчим, жаданішим.
Ми ніколи не відмовимося від Криму, як ніколи не відмовимося від жодного клаптика тимчасово окупованої агресором української землі.
Для нас звільнення Криму не має альтернативи.
Це - наша земля і там живуть наші люди.
Такі, як Наріман Джелял, наш український і кримськотатарський герой, який пройшов пекло російських тюрем і якого нам вдалося вирвати з російських лабет.
З нами сьогодні такі гідні сини і доньки кримськотатарського народу як Рефат Чубаров, Ахтем Чийгоз, Таміла Ташева і багато інших славних людей.
Прошу вас привітати оплесками звільненого з російського полону рівно чотири місяці тому Нарімана Джеляла, а також весь кримськотатарський народ, який так мріє про визволення від російського ярма і життя у звільненій від окупантів Україні.
А ще, кримськотатарський народ мріє про відновлення справедливості, яким мало б стати визнання його депортації актом геноциду, як це уже зробили парламенти Латвії, Литви, Канади і Естонії.
Просив би за прикладом згаданих країн розглянути можливість ухвалення аналогічних рішень у ваших парламентах.
Шановні учасники Саміту,
Боротьба за повернення Криму є невід’ємною складовою боротьби України за свою свободу і незалежність.
Дозвольте мені окреслити пріоритети цієї боротьби, зокрема ті, де ми найбільше потребуємо Вашої допомоги.
Я прошу кожного з Вас сприяти збільшенню військової підтримки України.
Українські міста потребують систем протиповітряної оборони.
Нам треба, врешті-решт, закрити небо і захистити наших громадян.
Я прошу вас сприяти наданню дозволу сусіднім з Україною країнам ЄС і НАТО збивати ворожі ракети і дрони, які досягають західних меж нашої країни.
Нам важливо зняти будь-які обмеження на надання і використання далекобійної зброї по законних військових об’єктах і цілях на території рф.
Очікуємо додаткових рішень щодо постачання літаків F-16.
Наближаються холоди і ми просимо про підтримку енергетичного сектору України.
Слід посилювати санкційний тиск на агресора і не залишати можливостей для обходу санкцій.
росія має відповісти за всі скоєні нею злочини, а для цього потрібні міжнародно-правові механізми.
Пріоритетним має також бути створення Міжнародного компенсаційного механізму завданих агресором збитків.
Шановні колеги,
Україна бореться, але мріє про мир.
На всіх міжнародних майданчиках ми говоримо про Формулу миру Володимира Зеленського.
Цього року були зроблені важливі кроки з її імплементації.
Перший Глобальний Саміт миру, якій відбувся в червні цього року, став чітким сигналом росії, що глобальний світ не підтримує її агресивну війну проти України.
Всі учасники Саміту підтримали територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах.
Зараз настає вирішальний момент війни.
Україна має чітке бачення як досягти перелому у війні.
Минулого тижня в Українському Парламенті Президент України представив План Перемоги.
Дозвольте мені презентувати його вам.
По-перше, ми очікуємо на швидке запрошення України до НАТО.
Сам факт такого запрошення може стати фундаментальним для миру і продемонструє російському агресору, що його геополітичні розрахунки програшні.
Це початковий, відправний пункт Плану Перемоги.
По-друге, це зміцнення української оборони.
Реалізація цього пункту передбачає продовження операцій Сил оборони і знищення наступального потенціалу росії на окупованих територіях.
Третій пункт – це стримування агресора. Росія має зрозуміти безперспективність подальшого наступу і для цього ми пропонуємо розмістити на нашій території комплексний неядерний стратегічний пакет стримування.
Наступний, четвертий пункт, стосується стратегічного економічного потенціалу. Україна має в своєму розпорядженні багаті родовища критично важливих ресурсів.
Ми пропонуємо стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання.
Нарешті, п’ятий пункт розрахований на імплементацію після завершення війни.
Цей пункт передбачає включення України у систему захисту Європи.
Ми будемо готові забезпечити Європу високопрофесійними, вмотивованими і досвідченими українськими підрозділами.
Прошу вас, шановні учасники Саміту, підтримати План Перемоги України, як його підтримали ми – українські парламентарії, зокрема й ті, хто присутній сьогодні у цьому залі.
Шановні друзі,
Україна продовжує свою боротьбу за свободу і незалежність.
За Крим і Донбас, Суми і Херсон, Харків і Запоріжжя.
Щодня, щогодини, щохвилини.
Цієї ночі нас знову вбивали російські ракети та іранські дрони-шахеди.
Щоб відчути те, що відчувають мої співвітчизники, встановіть, хоча б на день, на своїх телефонах додатки, які сигналізують про повітряну тривогу в будь-якому куточку України.
Щодня, щогодини, щохвилини.
Проти України воюють дві ядерні і одна близька до створення ядерної зброї держави.
Одна з цих держав просто хоче нас стерти з лиця землі.
Інша виробляє, вдосконалює і постачає їй смертоносні дрони-шахеди.
А третя посилає в Україну своїх солдатів, щоб нас вбивати.
Щодня, щогодини, щохвилини.
Я вкотре прошу вас ще більше об’єднатися для допомоги Україні, бо мова йде не лише про нас, насправді.
Мова йде і про вас.
Мова йде про те, як житиме і розвиватиметься світ у наступні десятиріччя.
Чи піде він смиренно шляхом тиранії, чи все ж обере торжество права, демократії і справедливості.
Я хочу спитати кожного з вас:
Невже демократичний світ не здатен захистити країну, яка так хоче бути його частиною?
Невже ми разом не спроможні дати відсіч агресії?
Невже демократія слабша за тиранію?
Україні і українцям як ніколи потрібні відповіді на ці болючі, вле такі життєво важливі питання.
Щодня, щогодини, щохвилини.
Дякую за увагу!
