Як відповідально використовувати штучний інтелект: розробили рекомендації для медіа

Серед основних принципів — прозорість використання систем ШІ, чітке розмежування авторського та згенерованого нейромережею контенту, пріоритет людського фактора під час створення матеріалів, а також саморегуляція медіа в разі взаємодії з цією технологією.

«Штучний інтелект активно використовується для створення контенту в “промислових” масштабах, включаючи сферу медіа. Проте стандарти взаємодії з нейромережами ще не повністю визначені. Тому ми розробили рекомендації, які пояснюють, як медіа повинні співпрацювати з системами штучного інтелекту, щоб уникнути ризиків і запобігти фінансовим та репутаційним збиткам. Ми хочемо, щоб українські медіа розуміли, що AI — це все ж інструмент у руках людини. Він далеко не ідеальний, тому потрібно відповідально використовувати його в роботі. Як саме — відповіді в документі», — зазначив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Документ містить чітку інструкцію з порадами, на що саме медіа варто звертати увагу при виборі системи ШІ для роботи, а також як можна оцінити на етичність та правдивість контент, згенерований штучним інтелектом.

Поради, наведені в документі, ґрунтуються на найкращих міжнародних практиках використання штучного інтелекту в журналістській сфері. Зокрема, на рекомендаціях від комітету Ради Європи та політиках світових ЗМІ — BBC, Wired, Associated Press, CNET тощо. 

Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту в медіа є частиною реалізації дорожньої карти регулювання ШІ в Україні. Документ передбачає, що держава надасть бізнесу практичні поради, як підготуватися до майбутнього регулювання у сфері AI, і лише після цього буде ухвалено національне законодавство. 

Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням.

Документ розробила команда Мінцифри у співпраці з ГО «Лабораторія цифрової безпеки», а також представниками Експертного комітету з питань розвитку штучного інтелекту, профільних державних органів та громадських організацій. До формування рекомендацій долучилися Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, Міністерство культури та інформаційної політики та Центр демократії та верховенства права.