Якість надання освітніх послуг столичними закладами вищої освіти в умовах воєнного стану

Більшість закладів вищої освіти Києва працюють у змішаному (54%) та дистанційному (44%) форматах. Причому на початку 2022/2023 навчального року частка закладів вищої освіти Києва, які працюють у змішаному (очно-дистанційному) форматі, значно зросла супроти тих, що працюють дистанційно й очно. Майже третина закладів (27%) після масованих ракетних обстрілів України у жовтні-грудні 2022 року змінили формат своєї роботи.

Абсолютна більшість закладів (75%) із тих, які обрали змішану форму навчання, застосовують традиційне поєднання: заняття з дисциплін циклу професійної підготовки (фахові) проводяться в аудиторіях, а дисципліни циклу загальної (теоретичної) підготовки – в онлайн-форматі із застосуванням синхронного та асинхронного режимів.

Респонденти вказали також на інші способи організації навчання у змішаному форматі:

Різноманіття підходів та якісне їх застосування в організації освітнього процесу вказують на високий ступінь адаптивності системи вищої освіти і, відповідно, на її спроможність до оперативної трансформації та успішного подолання викликів сьогодення.

Результати опитування вказують на забезпечення освітніх послуг належної якості у складних умовах війни: абсолютна більшість респондентів як із числа керівництва (98%) та викладачів (92%) закладів вищої освіти, так і студентів (78%) позитивно оцінили організацію освітнього процесу порівняно з минулим періодом, що в цілому підтверджує лояльне ставлення учасників освітнього процесу до роботи в нинішніх умовах, а також розуміння ситуації.

Більше половини респондентів з числа студентів (51%) та викладачів (59%) вважають, що рівень якості освітніх послуг не змінився порівняно з попереднім періодом навчання (ІІ півріччя 2021/2022 навчального року), а кожен третій з них вважає сьогочасний рівень організації освітнього процесу кращим, ніж навесні 2022 року. На погіршення якості організації освітнього процесу в осінньому семестрі 2022/2023 навчального року вказали кожен п’ятий здобувач освіти та кожен десятий викладач.

Результати аналізу відповідей респондентів щодо питань забезпечення якості навчання та викладання дають підстави стверджувати, що вибудувані закладами системи внутрішнього забезпечення якості освіти продовжують функціонувати та підтримуватися на належному рівні.



Найчастіше більшість опитаних здобувачів вищої освіти (83%) стикаються з проблемою відсутності електропостачання і, як наслідок, не мають безперебійного доступу до інтернету й стабільного зв’язку. Дві третини здобувачів (68%) вказують на емоційне виснаження через постійні повітряні тривоги, загрози ракетних обстрілів, зміну звичного темпу життя тощо, а кожен п’ятий студент (21%) скаржиться на складні умови для навчання (зменшення часу на опанування матеріалу, негнучкі терміни виконання завдань, проблеми із проходженням практики тощо).

Переважна більшість викладачів та керівництва закладів вищої освіти (87%) також виокремлює як загрози для якісної організації навчання відсутність електроенергії та зв’язку.

Серед інших чинників, які негативний впливають на якість освітніх послуг в умовах воєнного стану, науково-педагогічні працівники та адміністрація закладів також визнали загальний психоемоційний стан учасників освітнього процесу, відсутність облаштованих укриттів, нестачу коштів для модернізації обладнання та покращення стану приміщень.

Опираючись на власний позитивний досвід в організації освітнього процесу у попередні роки, заклади вищої освіти в умовах воєнного стану змогли оперативно адаптувати свою діяльність до нових викликів та виробити актуальні механізми подолання проблем. Причому управлінський корпус закладів вищої освіти Києва готовий об’єднувати зусилля, ділитися досвідом та практичними інструментами для підвищення якості й рівня доступності освіти.

Більшість закладів вищої освіти Києва працюють у змішаному (54%) та дистанційному (44%) форматах. Причому на початку 2022/2023 навчального року частка закладів вищої освіти Києва, які працюють у змішаному (очно-дистанційному) форматі, значно зросла супроти тих, що працюють дистанційно й очно. Майже третина закладів (27%) після масованих ракетних обстрілів України у жовтні-грудні 2022 року змінили формат своєї роботи.

Абсолютна більшість закладів (75%) із тих, які обрали змішану форму навчання, застосовують традиційне поєднання: заняття з дисциплін циклу професійної підготовки (фахові) проводяться в аудиторіях, а дисципліни циклу загальної (теоретичної) підготовки – в онлайн-форматі із застосуванням синхронного та асинхронного режимів.

Респонденти вказали також на інші способи організації навчання у змішаному форматі:

Різноманіття підходів та якісне їх застосування в організації освітнього процесу вказують на високий ступінь адаптивності системи вищої освіти і, відповідно, на її спроможність до оперативної трансформації та успішного подолання викликів сьогодення.

Результати опитування вказують на забезпечення освітніх послуг належної якості у складних умовах війни: абсолютна більшість респондентів як із числа керівництва (98%) та викладачів (92%) закладів вищої освіти, так і студентів (78%) позитивно оцінили організацію освітнього процесу порівняно з минулим періодом, що в цілому підтверджує лояльне ставлення учасників освітнього процесу до роботи в нинішніх умовах, а також розуміння ситуації.

Більше половини респондентів з числа студентів (51%) та викладачів (59%) вважають, що рівень якості освітніх послуг не змінився порівняно з попереднім періодом навчання (ІІ півріччя 2021/2022 навчального року), а кожен третій з них вважає сьогочасний рівень організації освітнього процесу кращим, ніж навесні 2022 року. На погіршення якості організації освітнього процесу в осінньому семестрі 2022/2023 навчального року вказали кожен п’ятий здобувач освіти та кожен десятий викладач.

Результати аналізу відповідей респондентів щодо питань забезпечення якості навчання та викладання дають підстави стверджувати, що вибудувані закладами системи внутрішнього забезпечення якості освіти продовжують функціонувати та підтримуватися на належному рівні.



Найчастіше більшість опитаних здобувачів вищої освіти (83%) стикаються з проблемою відсутності електропостачання і, як наслідок, не мають безперебійного доступу до інтернету й стабільного зв’язку. Дві третини здобувачів (68%) вказують на емоційне виснаження через постійні повітряні тривоги, загрози ракетних обстрілів, зміну звичного темпу життя тощо, а кожен п’ятий студент (21%) скаржиться на складні умови для навчання (зменшення часу на опанування матеріалу, негнучкі терміни виконання завдань, проблеми із проходженням практики тощо).

Переважна більшість викладачів та керівництва закладів вищої освіти (87%) також виокремлює як загрози для якісної організації навчання відсутність електроенергії та зв’язку.

Серед інших чинників, які негативний впливають на якість освітніх послуг в умовах воєнного стану, науково-педагогічні працівники та адміністрація закладів також визнали загальний психоемоційний стан учасників освітнього процесу, відсутність облаштованих укриттів, нестачу коштів для модернізації обладнання та покращення стану приміщень.

Опираючись на власний позитивний досвід в організації освітнього процесу у попередні роки, заклади вищої освіти в умовах воєнного стану змогли оперативно адаптувати свою діяльність до нових викликів та виробити актуальні механізми подолання проблем. Причому управлінський корпус закладів вищої освіти Києва готовий об’єднувати зусилля, ділитися досвідом та практичними інструментами для підвищення якості й рівня доступності освіти.