Ярослав Рущишин: Бізнес часто потерпає від надлишкових перевірок та просто поринає в судах

Секретар Комітету з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин взяв участь у черговому засіданні робочої групи з розробки Стратегії зайнятості населення України, яке було присвячене посиленню інституційної спроможності державних органів, які реалізують політику у сфері праці і зайнятості.

"Про ефективність роботи Держпраці має свідчити не кількість проведених перевірок чи застосованих штрафів, а виконання конкретних КРІ, - зазначає Я.Рущишин.

Говорили, зокрема, про модернізацію Державної служби зайнятості (далі - ДСЗ) з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань, якості сервісних послуг ДСЗ, переорієнтацію ролі Держпраці з контрольних функцій на стимули добровільного дотримання законодавства, дотримання трудових прав громадян через діалог і просвіту, а не через контроль та санкції.

До прикладу, нещодавно у Комітеті з питань економічного розвитку розглядали два законопроєкти реєстр. №12359 та реєстр. №12360 щодо оцінки ефективності роботи податкової та митної служб. Передбачається оцінювати роботу фіскальних органів не за сумою зібраних податків, а за сумою втрачених, незібраних податків, так званого “податкового розриву” (tax gap). Для Держпраці це можуть бути показники ефективності щодо часу пошуку нової роботи, кількості людей працездатного віку, які не мають доходу (до війни керівник податкової служби оприлюднив цифру 4.7 млн громадян), вартості навчання чи перекваліфікації.

Якщо ми говоримо про бажання запровадити ризикоорієнтований підхід у роботі Держпраці, він мав би базуватись не на відвідуванні усіх підприємств, а лише тих, де дійсно є ризик незареєстрованих працівників. Підприємець, який створює робочі місця, сплачує податки, не мав би контактувати з Держпраці взагалі. На жаль, через зловживання на місцях, бізнес часто потерпає від надлишкових перевірок та просто поринає в судах. Мій досвід, як підприємця в минулому, також був доволі негативним.

Якщо ми встановимо ключові показники ефективності для Держпраці, що спиратимуться на кількість незареєстрованих працівників, це змінить філософію поведінки з роботодавцем. Тоді основні питання стосуватимуться громадян, які не мають офіційних доходів, а не бізнесу. Методологія розрахунку “податкового розриву” вже працює у Мінекономіки. То чи не варто розробити аналогічну методологію для оцінки кількості непрацевлаштованих громадян?"

Проєкт стратегії зайнятості України розробляється Міністерством економіки за сприяння Уряду Німеччини та підтримки GIZ Ukraine, Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) і Офісу ефективного регулювання BRDO у межах проєкту «REYOIN - Сприяння соціально-економічній інтеграції українців, які повертаються з-за кордону, внутрішньо переміщених осіб та населення приймаючих громад в Україні».