Запровадження єдиних показників для оцінки доброчесності суддів сприятиме зростанню довіри до судової влади, – Олександр Сасевич
Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики суддів є важливим інструментом для забезпечення прозорості, ефективності та довіри до судової системи. Їх упровадження сприятиме укріпленню авторитету та забезпеченню справедливості правосуддя. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя, голова робочої групи з розроблення єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) Олександр Сасевич під час засідання круглого столу на тему: «Забезпечення доброчесності судді: досягнення та виклики в контексті оновлення правового регулювання».
Нагадаємо, Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» Вищій раді правосуддя надані повноваження затверджувати Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності. З метою розробки показників 8 лютого 2024 року ВРП створила робочу групу.
Олександр Сасевич зазначив, що склад робочої групи був неоднорідним: члени Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, представники Громадської ради доброчесності, міжнародних проєктів. Працювала вона інтенсивно – всього відбулося 24 засідання. «Моєю метою як голови робочої групи була розробка впродовж розумних строків проєкту цього важливого документа», - зазначив член ВРП.
Голова робочої групи акцентував, що метою розроблення єдиних показників є запровадження уніфікованих стандартів для оцінки доброчесності та професійної етики судді, які використовуватимуть під час здійснення відповідних функцій ВРП, ВККС України, ГРД. Єдиними показниками також активно користуватимуться судді в разі оскарження в судах процедур та рішень. Олександр Сасевич зауважив, що чіткість та однозначність формулювань надзвичайно важливі, тому під час їх підготовки члени робочої групи ретельно зважують кожне слово, кому та крапку.
За словами голови робочої групи, в проєкті документа особливу увагу приділено принципам застосування єдиних показників: дотримання прав людини; врахування міжнародних стандартів, етичних норм; недопустимість впливу на оцінку зовнішніх факторів.
У вересні 2024 року під час двосторонньої сесії Україна – ЄС представники ВРП повідомили Європейську Комісію про прогрес, якого досягнуто в розробленні єдиних показників.
У проєкті документа визначено показники доброчесності та професійної етики:
незалежність – здатність судді виконувати свої обов'язки без зовнішнього тиску;
неупередженість – рішення, що ухвалюються без особистих симпатій чи антипатій;
дотримання етичних норм – бездоганна поведінка як у професійному, так і в особистому житті;
чесність, сумлінність, непідкупність – дотримання високих моральних стандартів і принципів правдивості.
Серед дискусійних питань в процесі визначення єдиних показників залишаються:
Олександр Сасевич уточнив, що відповідно до постанови Уряду від 18 жовтня 2024 року № 1194 внесено зміни до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки та перенесено строк виконання заходу щодо затвердження Єдиних показників на листопад 2024 року.
Затвердження показників є важливим кроком, адже планом для Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено, що вдосконалення процедури добору суддів шляхом урегулювання етапів добору та зміни їх черговості і перегляду тривалості обов'язкової початкової підготовки суддів забезпечить виконання державою своїх міжнародних зобов'язань та уможливить оперативне заповнення суддівських вакансій на основі критеріїв професійної компетентності та доброчесності, що повною мірою забезпечить право на доступ до правосуддя, а також справедливий судовий розгляд.
Круглий стіл проведено в межах Проєкту «Стандартизація доброчесності: прозорість, професіоналізм та підзвітність у реформуванні сектору юстиції та відновленні України» Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) за сприяння Міжнародної організації права розвитку (IDLO).