Захист прав дітей, зміцнення верховенства права та посилення міжнародного правосуддя: як команда Мінʼюсту втілює ключові реформи
День юриста — це нагода відзначити роботу тих, хто щодня зміцнює правову систему держави та захищає її національні інтереси.
Забезпечення верховенства права — ключовий пріоритет у діяльності Міністерства юстиції України. Цей принцип є фундаментальною запорукою захисту державних інтересів та прав людини як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Команда Мінюсту реалізує ключові реформи у сферах євроінтеграції, захисту прав дітей, представництва України в міжнародних судах, формування механізмів міжнародного правосуддя для притягнення росії до відповідальності та реалізації санкційної політики щодо її поплічників.
Євроінтеграція: гармонізація законодавства з правом ЄС
Міністерство юстиції є ключовим органом, що відповідає за координацію переговорного процесу вступу України до ЄС за переговорними розділами 23 «Судова влада та основоположні права», 24 «Юстиція, свобода та безпека» та «Функціонування демократичних інституцій». Експерти міністерства активно беруть участь у переговорному процесі щодо членства в Європейському Союзі.
Людмила Сугак, заступник Міністра з питань європейської інтеграції, очолює три робочі (переговорні групи) групи щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом в межах першого переговорного Кластера «Основи», а саме за розділами 23, 24 та «Функціонування демократичних інституцій».
У 2024 році Україна успішно провела офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС за цим Кластером та очікує на рішення Ради ЄС щодо відкриття переговорів. Міністерство юстиції також розробило та координує імплементацію і моніторинг виконання Дорожніх карт з питань верховенства права та з питань функціонування демократичних інституцій, які містять у собі ключові євроінтеграційні реформи, від виконання яких залежить динаміка переговорного процесу вступ в ЄС.
У 2025 році Мін'юстом запущено процес збору пропозицій до Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), яка стане головним документом у сфері європейської інтеграції України.
Крім того, Мін'юстом на постійній основі забезпечується перевірка відповідності нормативно-правових актів, які надходять на державну реєстрацію, праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Правнича допомога, доступ до правосуддя
Система надання безоплатної правничої допомоги, що діє під егідою Міністерства юстиції України, є одним із ключових інструментів утвердження принципу верховенства права та забезпечення рівного доступу громадян до правосуддя. Вона охоплює всю територію країни, надаючи безоплатні консультації, правовий захист і представництво у судах тим, хто цього найбільше потребує — дітям, постраждалим від насильства, військовослужбовцям, внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим групам населення.
Щороку сотні тисяч українців отримують через систему надання безоплатної правничої допомоги підтримку у вирішенні життєвих і правових питань, що є практичним втіленням державної політики у сфері прав людини. Фахівці системи не лише захищають права громадян у судах, а й розвивають інноваційні підходи — зокрема, впроваджують медіацію, відновне правосуддя для неповнолітніх та механізми психологічної підтримки під час кримінальних проваджень.
У 2025 році адвокати, які співпрацюють з системою надання безоплатної правничої допомоги, забезпечували захист осіб у понад 80 тис. кримінальних проваджень, де участь захисника є обов’язковою, а також затриманих та арештованих. У понад 40 тис. випадках адвокати чи юристи системи забезпечували представництво інтересів громадян, готували процесуальні документи у цивільних, адміністративних і кримінальних справах. Крім того, громадянам надано понад 435 тис. консультацій та роз’яснень з правових питань у бюро, телефоном і онлайн.
Захист прав дітей: правосуддя, дружнє до дитини, та ведення Реєстру депортованих або примусово переміщених дітей
Захист прав дітей є одним із центральних пріоритетів державної політики Міністерства юстиції.
У 2025 році за сприяння Мінʼюсту було розширено пілотний проєкт «Правосуддя, дружнє до дитини» на всю територію України. Проєкт передбачає безоплатну правову, психологічну та медичну допомогу дітям, спеціалізовану підготовку фахівців, створення безпечних умов для опитування дітей, а також розвиток програм відновного правосуддя.
Наразі функціонує 15 Центрів захисту дітей за моделлю Барнахус, які надають всебічну підтримку та захист інтересів дітей у кримінальному процесі. Разом з тим, понад 3,6 тисячі дітей щороку отримують безоплатну вторинну правничу допомогу, в тому числі в понад 500 випадках здійснюється представництво інтересів дітей у кримінальних провадженнях, як потерпілих чи свідків.
У межах впровадження міжнародних стандартів система безоплатної правничої допомоги реалізує пілотний проєкт із залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх і неповнолітніх осіб. Мета — захистити права дитини, забезпечити її найкращі інтереси та запобігти повторній травматизації під час кримінального провадження, застосовуючи підходи правосуддя, дружнього до дитини. Протягом 2025 року психологи взяли участь у понад 10 тис. слідчих та процесуальних діях в рамках майже 5 тис. кримінальних проваджень за участю дітей.
На базі системи безоплатної правничої допомоги також діє Програма відновного правосуддя для неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених. Вона дає змогу за участю медіатора досягати примирення, відшкодування шкоди та сприяє ресоціалізації. У 2025 році сторони 181 кримінального провадження взяли участь у програмі, за результатами якої укладено 90 угод.
Окремим стратегічним напрямом є реалізація обліку депортованих або примусово переміщених дітей, що сприятиме організації їх повернення на територію України. Так, у 2025 році запрацював Реєстр відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. Реєстр є базою даних, що забезпечує накопичення верифікованих відомостей щодо таких дітей.
З метою забезпечення верифікації відомостей щодо депортації або примусового переміщення дітей створена Міжвідомча комісія, яка складається із широкого кола представників розвідувальних, правоохоронних органів, органів соціальної сфери, а також інших органів, залучених до процесу виявлення та повернення відповідної категорії дітей. Загалом у різних зонах Реєстру налічується понад 17000 записів.
Міжнародне правосуддя: історична перемога в ЄСПЛ та рішучі кроки на шляху до зміцнення системи захисту прав людини
Міністерство юстиції (в особі Уповноваженого у справах ЄСПЛ) продовжує захищати інтереси держави та права українців у Європейському суді з прав людини.
Цей рік став знаковим: ЄСПЛ ухвалив рішення на користь України у найбільшій міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти росії». Суд визнав масові та системні порушення прав людини з боку росії, відкривши шлях до розгляду індивідуальних скарг українців поданих у звʼязку з агресією. Команда Міністерства юстиції спільно з міжнародними та національними радниками, а також неурядовими організаціями протягом десяти років вела системну роботу зі збору доказів, їх аналізу та представлення позиції України в Суді.
Важливо, що ЄСПЛ не тільки підтвердив масові та триваючі з боку агресора порушення прав людини, а також вказав, що рф має без зволікань звільнити з полону та безпечно повернути в Україну всіх заручників та військовополонених з 2014 року та активно долучитись до створення механізмів ідентифікації депортованих українських дітей та їх повернення і возз’єднання з рідними.
Водночас ЄСПЛ продовжує розглядати й справи України поза контекстом війни, що стосуються захисту основоположних прав людини. В цьому напрямі впродовж останніх років Україна зробила відчутний крок уперед.
На нещодавньому засіданні Комітет міністрів Ради Європи підкреслив низку позитивних змін, зокрема завдяки комплексним законодавчим змінам, інституційним реформам і трансформації судової практики. Як результат — завершення посиленого нагляду за виконанням рішень у низці справ. Станом на вересень поточного року Комітет міністрів вже припинив нагляд за виконанням 1486 рішень ЄСПЛ у справах проти України. Ще 139 «керівних справ» знято з контролю завдяки зусиллям держави із усунення причини порушень.
Санкційна політика: системна відповідь поплічникам держави-агресора
Міністерство юстиції активно реалізує державну політику у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, які підтримують збройну агресію агресію проти України. Зокрема, йдеться про підсанкційних осіб, які сприяють, а також інформаційно та фінансово підтримують російську агресію, та щодо яких застосовано санкцію у виді блокування активів після 24 травня 2022 року.
У тісній взаємодії з компетентними органами Мін’юст виявляє активи, що прямо або опосередковано належать підсанкційним особам на території України, після чого за наявності відповідних підстав формує правову позицію, готує позови й відстоює інтереси держави в суді.
З 2022 року Мін’юстом було подано до Вищого антикорупційного суду 79 позовних заяв про застосування до підсанкційних осіб санкції у виді стягнення в дохід держави їх активів. За результатами розгляду такої категорії адміністративних справ ухвалено 72 судові рішення, які вже набрали законної сили. Стандарт доказування у цих справах є вкрай високим, про що свідчать мотивувальні частини кожного з цих рішень.
Згідно із вказаними рішеннями санкцію у виді стягнення в дохід держави активів застосовано до 88 осіб, серед яких російські олігархи, депутати, колаборанти, компанії, пов’язані з оборонно-промисловим комплексом рф тощо.
Лише протягом цього року в дохід держави, серед іншого, достягнуто майно та активи російського олігарха Олега Дерипаски та МКПАТ «РУСАЛ» (понад 440 тисяч тонн бокситів та 110 тисяч тонн глинозему, загальна вартість яких перевищує 2 млрд. грн), сенатора рф Сергія Калашника (права вимоги до підприємства ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» на загальну суму понад 95 млн. грн), проросійського пропагандиста Кирила Вишинського (грошові кошти на суму понад 10 млн. грн, корпоративні права, 2 об’єкти рухомого майна та 2 нерухомості), стягнуто активи провідного товариства рф у галузі судноплавства ФАУ «Російський морський регістр судноплавства» (корпоративні права, рухоме та нерухоме майно, право кредиторських вимог на суму понад 12 млн. грн, грошові кошти на суму понад 27 млн. грн, цінні папери (облігації внутрішньої державної позики) номінальною вартістю понад 146 млн. грн) тощо.
Грошові кошти, отримані в результаті реалізації стягнутих активів за судовими рішеннями, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Разом з тим окремого значення набуло рішення Великої Палати Верховного Суду, яке підтвердило правомірність вимог Мінʼюсту щодо скасування реєстрації прав на майно, незаконно відчуженого забороненою Комуністичною партією України (КПУ).
Це відкрило шлях до повернення десятків інших обʼєктів, які раніше були відчужені КПУ. Із поданих 123 позовних заяв Мін’юсту щодо скасування державної реєстрації прав 133 об’єктів нерухомості на користь держави прийнято 109 судових рішень стосовно 117 таких об’єктів.
Наразі 76 об’єктів нерухомості — будівлі, квартири, офіси, земельні ділянки, — включено Мін’юстом до Переліку майна забороненої партії, що дає змогу уповноваженим органам зареєструвати право власності на цю нерухомість за державою.
Мін’юст продовжує вживати заходи щодо моніторингу та контролю за дотриманням санкційного законодавства у сферах діяльності, регулювання яких належить до компетенції Міністерства.
Спецтрибунал за злочин агресії — центральний механізм забезпечення відповідальності росії
У червні 2025 року Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Це перший за 80 років окремий субʼєкт міжнародного права, створений для розслідування злочину агресії.
Команда Мінʼюсту працює над правовим забезпеченням діяльності Спецтрибуналу та створенням механізмів, необхідних для його ефективної роботи.
Міжнародний компенсаційний механізм
Стратегічним напрямком є розбудова ефективної системи відшкодування збитків, завданих агресією рф. Першим компонентом цього механізму є міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України, створений у травні 2023 року під егідою Ради Європи (долучилися 44 держави та Європейський Союз).
Завдання міжнародного Реєстру збитків приймати, перевіряти та систематизувати заяви про збитки, втрати та шкоду починаючи з 24 лютого 2022 року. Визначено 43 категорії заяв, відкрито подання за 13 категоріями (зокрема щодо депортації дітей, зруйнованого житла).
Наступним кроком стане створення Міжнародної комісії з розгляду заяв для України, яка визначатиме відповідальність і ухвалюватиме рішення про присудження компенсацій. У грудні 2025 року відбудеться дипломатична конференція, на якій буде прийнято Конвенцію про створення Комісії та розпочато процес її підписання.
Співпраця з міжнародними партнерами триває для забезпечення повноцінної роботи компенсаційного механізму, що стане черговим кроком до відновлення справедливості.
Міністерство юстиції України — це команда, яка щодня утверджує верховенство права, захищає права людини та формує справедливу державу європейського зразка. Ми не просто реагуємо на виклики часу — ми створюємо системні рішення, які змінюють саму логіку функціонування держави.
Зміцнення правової системи, розбудова міжнародних механізмів відповідальності за злочини росії, впровадження європейських стандартів правосуддя, захист прав дітей та розширення доступу до правової допомоги — це не просто окремі ініціативи, а єдина стратегія побудови сучасної правової України.
Ми працюємо для того, щоб кожен громадянин відчував силу закону, а не безсилля перед системою. Щоб справедливість перестала бути очікуванням — і стала щоденною практикою держави.
Підпишись на Телеграм