Зелене відновлення промисловості: Міндовкілля розпочало діалог з бізнесом щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управління

Перший круглий стіл в форматі діалогу “держава-бізнес-громадськість” був присвячений обговоренню трьох довідкових референтних документів з найкращих доступних технологій та методів управління (BREFs), які діють у ЄС та вже перекладені на українську мову для впровадження в Україні. Вони стосуються сучасних стандартів екомодернізації у сферах енергоефективності, виробництва чавуну, сталі, цементу та вапна.

Загалом Міндовкіллям спільно із експертами проєктів GIZ “BAT for Ukraine”, “GIZ Energy efficiency” та “APENA 2” вже переклали 13 таких документів. Наразі робота триває. Адже у ЄС, куди прямує Україна, в рамках Директиви 2010/75/ЄС діє 32 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління/BREFs (BREFs), 20 висновків НДТМ (BATC) та 2 REF. 

“Попри війну Україна продовжує прямувати до ЄС і імплементація 75-ї Директиви є одним з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Крім того, стійка промисловість та зменшення забруднення довкілля є одним з елементів  Європейського зеленого курсу. Звичайно, сьогодні Україна живе в дещо іншій реальності через повномасштабне вторгнення рф. Ми розуміємо, що через постійні ракетні атаки наша промисловість працює лише на 25% потужності. Кожен зруйнований об'єкт потрібно буде відбудовувати наново. Й сьогодні навіть не виникає сумнівів, що повоєнна відбудова має відбуватися вже з урахуванням сучасних «зелених» технологій за стандартами ЄС. На цьому наголошують Президент та Уряд України, на це звертають увагу наші міжнародні партнери”, -зазначив Міністр Руслан Стрілець. 

Лише за даними Київської школи економіки, у 2022 році прямих збитків внаслідок війни зазнало щонайменше 109 великих та середніх підприємств. 

На відновлення потрібні значні ресурси, які бізнесу самотужки складно віднайти. Запуск реформи зменшення промислового забруднення в Україні, впровадження найкращих доступних технологій дасть можливість відбудувати об'єкти й залучити  для цього необхідні інвестиції. Адже однією з ключових умов надання міжнародними фінансовими установами коштів є досягнення європейських екологічних стандартів. 

Крім того, європейський досвід показує, що вигоди від впровадження НДТМ як для підприємств, так і для держави в цілому, перевищують витрати на екомодернізацію  більше ніж у 10 разів. 

Тому Міндовкілля відкрите до діалогу та зацікавлене в розумінні і сприйнятті реформи усіма стейкхолдерами, бо від цього залежить її успіх. 

По кожному із НДТМ, які необхідно впровадити, будуть проводитися відповідні круглі столи, а також створять окремі робочі групи за участі представників державних органів, бізнесу, громадськості, науковців та експертів для їх ефективного опрацювання. 

Крім того, Міндовкілля бачить занепокоєння бізнесу щодо значних витрат на впровадження НДТМ. Через це багато хто відноситься до екомодернізації з острахом. Тому  для обговорення можливих та найбільш оптимальних інструментів фінансування проєктів Міністерство організує окремий майданчик для діалогу, куди залучить представників бізнесу та міжнародних партнерів. 

Також минулого року за ініціативи Міністра Руслана Стрільця було розпочато перемовини з Європейським Бюро ІРРС щодо підтримки у впровадженні висновків НДТМ в українське законодавство, тобто долучення України до Севільського процесу, що дозволить нашій країні також брати участь в розробці та оновленні НДТМ, які приймаються Європейською Комісією.  

“Сьогодні Україна має унікальний шанс навіть під час війни започаткувати таку роботу і системно підійти до подальшої відбудови промисловості та країни загалом. Всебічний діалог дасть нам змогу в найкоротший термін і з найбільш виваженим результатом запустити реформу задля зеленого майбутнього країни”, - наголосив Руслан Стрілець.