Звернення громадян до органів влади — інструмент захисту прав
У правовій державі право громадян звертатись до органів державної влади — це не формальність, а дієвий механізм захисту прав людини. В Україні таке право гарантовано ст. 40 Конституції та регулюється Законом «Про звернення громадян», який визначає процедуру, строки розгляду та обов’язковість надання відповіді на звернення громадян.
Розгляд звернень громадян є вкрай важливим напрямком діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, адже забезпечує належну комунікацію між громадянами і владою, дає можливість реагувати на порушення та недоліки в діяльності, а також сприяє реалізації та захисту суб’єктивних публічних прав громадян.
Форми звернення та способи подання
Закон визначає такі форми звернень:- пропозиція (зауваження) — поради та рекомендації щодо діяльності органів влади;- заява (клопотання) — прохання сприяти реалізації прав або повідомлення про їх порушення;- скарга — вимога щодо поновлення порушених прав та захисту законних інтересів.
У 2015 році Закон «Про звернення громадян» був доповнений нормою про електронні петиції як особливий вид звернень громадян.
Звернення, яке може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне), буває усним і письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення), через портал «Дія».
Вимоги до звернення
Звернення можуть бути адресовані органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні має бути вказана електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інші засоби зв'язку з ним.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Строки розгляду
Законом передбачені такі строки розгляду звернень громадян:- до 30 календарних днів — загальний строк;- до 15 днів — якщо питання не потребує додаткового вивчення;- до 45 днів — у складних випадках (з обов’язковим повідомленням заявника).
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина строк розгляду звернення може бути скорочено. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Звернення, які не підлягають розгляду
Звернення без зазначення місця проживання заявника, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їхніх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Оскарження відмови у наданні відповіді
Після спливу строку, визначеного законом на відповідь, особа має підстави вважати право на звернення порушеним. У такому випадку, а також якщо відповідь надійшла, але її зміст не задовольняє громадянина, він, згідно із Законом «Про звернення громадян», можна це оскаржити:- до органу вищого рівня (протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з моменту ознайомлення з ним);- до суду;- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
15 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП), який регулює, зокрема, й порядок розгляду заяв і скарг громадян, суб’єктів господарювання, громадських організацій. Після того стаття 12 Закону «Про звернення громадян» була доповнена частиною наступного змісту: «Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України "Про адміністративну процедуру", вони розглядаються в порядку, встановленому зазначеним Законом України». Отже, більшість заяв і скарг фізичних і юридичних осіб тепер розглядається згідно ЗАП.
Якщо, приміром, особа звертається до органу влади з проханням видати їй певну ліцензію чи дозвіл, оформити та видати певний обов’язковий документ, призначити виплату (субсидію), залучити до розгляду питання, рішення щодо якого може негативно вплинути на її інтереси (погодження щодо будівництва певного соціально-економічного об’єкта) — такі правовідносини також будуть регулюватися Законом України «Про адміністративну процедуру».
А якщо особа звертається до органу влади із запитом, наприклад, роз’яснити їй положення законодавства, надати інформацію щодо графіку роботи органу, строків та вартості будівництва/реконструкції/ремонту певного об’єкта, змінити вид дерев, які використовуються для озеленення міста — такі правовідносини будуть регулюватися Законом «Про звернення громадян».
Підпишись на Телеграм