150 тисяч імен, повернутих із забуття: Державна архівна служба представила результати роботи з наповнення бази даних про постраждалих від репресій «Український мартиролог ХХ ст.»

В Українському кризовому медіа-центрі були представлені результати п’ятирічної роботи проєкту «Український мартиролог ХХ ст.». Захід організувала Державна архівна служба України, за дорученням якої Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів (ЦДАЕЛ) здійснює технічне наповнення бази даних проєкту.

«Український мартиролог ХХ ст.» — це інформаційно-пошуковий інтернет-проєкт, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної архівної служби України та містить інформацію про постраждалих від репресій 1920-1950 років: фотопортрет або кілька фотографій людини, її ім’я та характеристику роду занять, дати народження і смерті, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали.

База даних проєкту постійно поповнюється новою інформацією, є загальнодоступною і забезпечує централізований інтелектуальний доступ до архівних документів про політичні репресії на території України.

За майже п’ять років від дня запуску інформаційно-пошукового проєкту «Український мартиролог ХХ ст.» кількість доступних записів про репресованих осіб збільшилась у шість разів і сьогодні дорівнює 150 тисячам історій жертв тоталітарного режиму.

За словами Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, особливість «Українського мартирологу ХХ ст.» в порівнянні з іншими подібними проєктами у тому, що під час його реалізації до уваги береться інформація не лише з архівно-кримінальних справ, а й з інших, непрофільних архівів — літературно-мистецьких, різного роду іноземних і так далі. Це збільшує кількість імен, повернутих із забуття, і створює загально-суспільний контекст тих часів, дає можливість дізнатись про їхню творчу, наукову, управлінську чи іншу діяльність, показати не просто статистику, а портрети живих людей, які стали жертвами репресій.

У заході взяли участь заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, заступниця директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Олена Косенко, дослідниця родинної історії, вчителька корейської мови в Київській гімназії східних мов № 1 Карина Вдовиченко,

Нагадаємо, що після прийняття у 1991 році Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих. Нині вони існують практично у всіх державних архівах, які прийняли на зберігання архівно-слідчі справи та інші документи, дотичні до політичних репресій. Це насамперед центральні державні архіви та державні архіви областей, а також галузеві державні архіви Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.

Інформаційно-пошуковий проєкт «Українського мартирологу ХХ ст.» був заявлений у Міжнародній раді архівів як інтегральна частина великого міжнародного проєкту ЮНЕСКО зі створення електронної енциклопедії «Порушення прав людини: міжнародний довідник архівних джерел», започаткованого 2004 року.

Підпишись на Телеграм