AI washing та гучні обіцянки компаній: НКЦПФР вивчає досвід канадського регулятора
Компанія називає себе лідером у сфері штучного інтелекту. Але чи справді AI є частиною її бізнесу — і як це може перевірити інвестор?
Такі перебільшені або недостатньо підтверджені заяви вже отримали окрему назву — AI washing — і стають новим викликом для регуляторів ринків капіталу.
Про те, як відрізняти обґрунтоване корпоративне розкриття від рекламних тверджень та яку інформацію повинен отримувати інвестор, представники Ontario Securities Commission (OSC) говорили під час вебінару для працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У центрі дискусії було ширше питання — якість інформації, яку компанії розкривають інвесторам. Самого факту оприлюднення даних недостатньо. Інформація має бути точною, повною та збалансованою, щоб інвестор міг оцінити компанію, її перспективи та ризики і на цій основі ухвалити власне інвестиційне рішення.
Саме тому досвід OSC важливий для НКЦПФР: він демонструє практичні підходи регулятора не лише до контролю за виконанням формальних вимог, а й до оцінки якості та обґрунтованості інформації, яку отримує ринок.
Як канадський регулятор перевіряє інформацію емітентів
OSC повідомила, що застосовує як комплексні перевірки розкриття інформації емітентами, так і перевірки, сфокусовані на конкретних питаннях або ризиках.
Якщо регулятор виявляє потенційні недоліки, компанія отримує лист із коментарями та запитами щодо уточнення або доповнення інформації. За необхідності між регуляторним органом та компанією може відбутися кілька раундів обміну інформацією.
Якщо недоліки є суттєвими, OSC може застосовувати коригувальні заходи, зокрема вимагати повторного подання документів. В окремих випадках матеріали можуть передаватися до підрозділу правозастосування.
Дві сфери, в яких у ході перевірок найчастіше виявляються недоліки, — це прогнозна інформація та випадки, коли розкриття інформації компанією набуває надмірно рекламного характеру.
AI washing: коли технологія стає частиною реклами
Окремою темою вебінару став AI washing — практика, коли компанія робить загальні, перебільшені, оманливі або недостатньо підтверджені заяви про використання штучного інтелекту.
Наприклад, компанія може позиціонувати себе як лідера у сфері AI, не надаючи достатньої інформації, яка підтверджує такі твердження.
Для інвестора важливо розуміти конкретику: які саме AI-технології використовує компанія, де вони застосовуються, яку роль відіграють у її бізнесі та стратегії, а також які ризики й витрати з ними пов’язані.
Тобто принцип залишається тим самим: гучне твердження не повинно замінювати факти, необхідні інвестору для оцінки компанії.
Як це працює в Україні
В Україні порядок і строки розкриття регульованої інформації емітентами визначає Положення НКЦПФР. Воно передбачає розкриття регулярної, особливої та іншої інформації, а у визначених випадках — її розміщення на вебсайті емітента, у базі даних особи, яка оприлюднює регульовану інформацію, та подання до НКЦПФР.
Досвід OSC у цьому контексті демонструє важливий підхід: розкриття інформації — це не лише виконання формальної вимоги щодо її оприлюднення. Інформація має бути достатньою, збалансованою та обґрунтованою, щоб інвестор міг реально використовувати її для прийняття власних рішень.
Адже якість інформації, яку отримує інвестор, — одна з базових умов довіри до ринку капіталу.