Биківнянський злочин: механізми репресій, виконавці та пам’ять про жертв

22 жовтня у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація». Захід об’єднав істориків, архівістів, музейників і дослідників для обговорення тематики політичних репресій доби Великого терору 1937–1938 років, відповідальності виконавців злочинів сталінського режиму та сучасних підходів до збереження пам’яті про жертв тоталітаризму.

Співорганізаторами конференції виступили Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України та Галузевий державний архів СБУ. Конференцію приурочили до 25-річчя створення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Метою заходу стало актуалізувати й переосмислити тему політичних репресій, нагадати про злочини сталінського тоталітарного режиму та проаналізувати процеси меморіалізації місць поховання жертв політичних переслідувань у сучасній Україні.

У центрі уваги учасників – Биківнянський злочин у контексті репресивної політики СРСР, механізми реалізації каральних операцій НКВД, діяльність та відповідальність їхніх виконавців, дослідження архівних джерел і персональних історій жертв. Окремим напрямом стало обговорення сучасних підходів до меморіалізації та музеєфікації місць масових поховань.

Під час відкриття конференції Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив на важливості продовження досліджень Биківнянського некрополя та належного вшанування людей, які стали жертвами радянських репресій.

Він зазначив, що Інститут і надалі підтримуватиме діяльність заповідника «Биківнянські могили», зокрема сприятиме реалізації планів щодо відновлення пошукових робіт на його території.

«Ми маємо пошановувати своїх співгромадян, які знайшли там спокій», – наголосив Олександр Алфьоров.

За його словами, проведення пошукових робіт залишається одним із важливих завдань, адже територія Биківнянського некрополя потребує подальшого дослідження. Очільник УІНП висловив сподівання, що заплановані роботи вдасться реалізувати за належної фінансової та організаційної підтримки.

Заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька розповіла про традицію проведення наукових конференцій, присвячених дослідженню Биківнянської трагедії, кожні п’ять років.

За її словами, такі зустрічі дають можливість підсумувати результати наукової роботи, представити нові архівні документи, уточнити попередні дослідницькі висновки та простежити, як змінюється ставлення українського суспільства до теми Биківні.

«Оці п’ятирічні наукові конференції нам дають можливість трошки підсумувати ті процеси, які відбуваються в дослідженні теми Биківнянської трагедії, відкорегувати уявлення про механізми реалізації репресій на основі нових даних, привернути увагу наукової спільноти, освітян та ін.», – зазначила Тетяна Шептицька.

Вона пояснила, що цьогоріч організатори свідомо змістили акцент із Биківнянської трагедії та історії спецділянки НКВД на поняття Биківнянського злочину. Такий підхід передбачає дослідження не лише наслідків репресій, а й причин їхнього виникнення, механізмів реалізації та відповідальності причетних до них осіб.

«Ми хочемо поговорити про те, чому свідком і доказом стала Биківня, у ширшому розрізі, з урахуванням цілого комплексу причин, які вплинули на розгортання Великого терору», – пояснила Тетяна Шептицька.

Директор Інституту історії України НАН, завідучав відділу історії державного терору радянської доби Олександр Рубльов наголосив, що наукові конференції, присвячені викриттю злочинів комуністичного тоталітарного режиму, мають значення не лише з дослідницького, а й зі світоглядного та морально-етичного погляду. Він звернув увагу на те, що сучасні геополітичні процеси свідчать про збереження авторитарних тенденцій, а досвід тоталітарних режимів ХХ століття не завжди стає належним застереженням для суспільств.

«Одним із важливих способів протидії сучасним інформаційним загрозам є поширення історичних знань, зокрема про функціонування радянської репресивної системи. Та ключове – пояснювати, як тоталітарна держава здійснювала контроль над населенням, застосовувала цензуру, переслідувала окремих людей, родини та цілі спільноти», – розповів Олександр Рубльов. 

Окремо він наголосив, що знання про злочини радянського тоталітаризму мають поширюватися не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. За його словами, розуміння механізмів репресивної системи та наслідків її діяльності є важливим і для осмислення сучасних безпекових викликів.

Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут зосередив увагу на значенні архівних документів для дослідження Великого терору та встановлення механізмів функціонування тоталітарної системи. Він зазначив, що архівні матеріали мають використовуватися не лише для встановлення імен репресованих чи створення виставкових проєктів, а й для пошуку відповідей на складні питання про причини масового насильства та діяльність каральних органів.

«Для архіву важливо, щоб ті архівні свідчення, які ми зберігаємо у своїх фондах, працювали не тільки як матеріали для виставок, не тільки для того, щоб встановлювати імена, але також для того, щоб ми краще розуміли, як працювало тоталітарне суспільство, як працювала тоталітарна машина», – наголосив Андрій Когут.

Окрему увагу очільник архіву приділив спільним видавничим проєктам, присвяченим репресивним операціям НКВД. Серед них – дослідження так званих куркульської, польської та німецької операцій, переслідувань представників національних меншин, зокрема чеської, а також малодосліджених каральних операцій радянських спецслужб. Він наголосив на важливості подальшого опрацювання архівних фондів і залучення до цієї роботи студентів, аспірантів та молодих дослідників. На думку директора архіву, регулярне проведення конференцій, присвячених Биківні, сприяє формуванню постійного наукового майданчика для обговорення проблем історії тоталітаризму, масових політичних репресій та збереження пам’яті про їхніх жертв.

Керівник політичного відділу посольства Республіки Польща в Україні Ян Каліновський, наголосив на особливому значенні Биківні для української та польської історичної пам’яті.

«За архівними документами, статистичними даними та результатами досліджень стоять конкретні людські долі – обірвані життя та трагедії родин, які впродовж десятиліть були позбавлені правди про своїх близьких. Спільна пам’ять виявляється не лише у вшануванні місць поховань, а й у наукових дослідженнях, архівній роботі та відновленні персональних історій загиблих», – зазначив Ян Каліновський. 

Він також наголосив, що пам’ять про тоталітарні злочини не повинна залишатися лише сторінкою минулого, адже вона допомагає суспільствам усвідомлювати наслідки зневаги до людського життя, порушення прав людини та загроз демократії.

У межах наукової програми конференції учасники розглядали Биківнянський злочин у ширшому контексті репресивної політики СРСР, аналізували джерела з історії масових поховань 1930–1940-х років, логістику й механізми проведення спецоперацій НКВД, а також проблеми дослідження біографій виконавців і жертв політичних репресій.

Дослідження Биківнянського злочину залишається важливою складовою осмислення радянського тоталітарного минулого. Встановлення обставин масових убивств, дослідження відповідальності їхніх виконавців і повернення імен жертвам дають змогу не лише відновлювати історичну правду, а й формувати розуміння механізмів, які зробили можливими злочини тоталітарного режиму. 

Водночас відновлення історичної справедливості безпосередньо пов'язане з потребою протистояти російським інформаційним операціям, їх спробам заперечити злочини комуністичного режиму й стерти або викривити пам’ять про місця масових поховань часів СРСР.  До роботи конференції долучилися науковці Києва, Одеси, Рівного, Сум, а також представники Польщі та Чехії. 

З великою вдячністю за багаторічну співпрацю Заповідник подарував УІНП блок марок, випущений до свого 25-річчя.