Євроінтеграція в законах: що ухвалила Верховна Рада 9-12 листопада

Розповідаємо простими словами, що саме змінюється і чому це важливо для переговорів про вступ.

SEPA: українські платежі наближаються до європейського простору

Одним із найбільш помітних рішень тижня став подальший рух України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро – SEPA.

10 листопада Верховна Рада 249 голосами прийняла за основу з доопрацюванням законопроєкт №14327-д. Ще 258 депутатів підтримали за основу пов’язаний із ним законопроєкт №15503. Офіційна інформація Верховної Ради підтверджує прийняття обох проєктів у першому читанні.

Що таке SEPA простими словами?

Це європейський простір, у якому перекази в євро між банками різних країн здійснюються за спільними правилами. Для громадян і бізнесу це означає простіші, швидші та більш стандартизовані платежі з країнами Європи.

Але щоб Україна могла приєднатися до цієї системи, недостатньо лише технічно підключити банки. Необхідно привести до європейських стандартів правила фінансового моніторингу, доступу компетентних органів до інформації про рахунки, бенефіціарних власників та захисту осіб, які повідомляють про порушення.

Саме для цього №14327-д передбачає, зокрема, створення централізованого механізму отримання інформації про банківські та платіжні рахунки. Важливо: йдеться не про реєстр усіх транзакцій чи залишків коштів громадян, а про можливість компетентних органів встановити, де конкретна особа має рахунок, коли це необхідно для фінансового розслідування.

Законопроєкт №15503 доповнює цей пакет змінами до Цивільного кодексу, зокрема у частині захисту осіб, які добросовісно повідомляють про підозрілі фінансові операції або інші порушення.

У переговорному процесі це насамперед Кластер 2 «Внутрішній ринок», Глава 4 «Вільний рух капіталу» та Глава 9 «Фінансові послуги», а також питання боротьби з відмиванням коштів у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».

Важливо розуміти: ухвалення цих законів саме по собі ще не означає автоматичного приєднання України до SEPA. Але воно створює необхідні правові передумови для такого кроку.

Чистіша вода: імплементація Нітратної директиви ЄС

9 листопада 248 голосами Верховна Рада прийняла за основу з доопрацюванням законопроєкт №11486 про захист вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел.

Це приклад прямого наближення українського законодавства до конкретного акта права ЄС – Нітратної директиви.

Проблема досить практична. Добрива та відходи тваринництва містять сполуки азоту. Якщо вони потрапляють у ґрунтові або поверхневі води у надмірній кількості, це погіршує якість питної води, шкодить річкам та озерам і може спричиняти серйозні екологічні проблеми.

Європейська модель передбачає визначення територій і вод, які є особливо вразливими до такого забруднення, правила використання та зберігання добрив, програми дій для аграрного сектору і постійний моніторинг якості води.

Саме таку систему має поступово створити й Україна. Законопроєкт належить до Глави 27 «Довкілля та зміна клімату» Кластера 4 «Зелений порядок денний та стале сполучення» і додатково пов’язаний із сільськогосподарською політикою.

Від безпечності продуктів до здоров’я тварин: великий аграрний пакет ЄС

Ще один масштабний євроінтеграційний законопроєкт – №15058-д. 9 листопада його підтримали за основу 245 народних депутатів.

Він охоплює одразу великий масив правил: безпечність харчових продуктів, ветеринарну медицину, здоров’я та благополуччя тварин, корми, генетично модифіковані організми, фітосанітарний контроль та захист рослин.

Це Глава 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

Для людей це передусім питання безпечності продуктів. Для українського аграрного бізнесу – можливості працювати за правилами, сумісними з європейськими, і виходити на внутрішній ринок ЄС.

Водночас цей законопроєкт ще потребує серйозного доопрацювання. Аналіз Комітету з питань інтеграції України до ЄС вказує на окремі розбіжності з європейськими регламентами, а Європейська Комісія має додатково оцінити відповідність великої кількості норм законопроєкту праву ЄС. Тобто напрям реформи підтриманий, але робота над її точністю ще не завершена.

Державна допомога бізнесу: повернення європейських правил конкуренції

11 листопада Верховна Рада 265 голосами ухвалила в цілому Закон №15437 щодо державної допомоги суб’єктам господарювання.

Йдеться про відновлення системи контролю за тим, як держава надає фінансову підтримку підприємствам.

Чому це важливо для ЄС?

На внутрішньому ринку Європейського Союзу держава не може просто вибірково дати одній компанії фінансову перевагу, якщо це поставить її конкурентів у гірші умови. Саме тому в ЄС існує розвинена система контролю державної допомоги.

Україна взяла на себе аналогічні зобов’язання ще за Угодою про асоціацію, а тепер ця сфера є частиною Глави 8 «Конкурентна політика» Кластера 2 «Внутрішній ринок».

Під час повномасштабної війни частина механізмів контролю була обмежена. Новий закон повертає систему до більш повноцінного функціонування і вдосконалює моніторинг державної підтримки.

Це особливо важливо і для відбудови: значні обсяги державних коштів спрямовуватимуться на підприємства, інфраструктуру та окремі галузі, тому правила мають бути прозорими і не створювати необґрунтованих переваг.

Реформа також пов’язана з Планом України в межах Ukraine Facility, тобто з виконанням реформ, від яких залежить фінансова підтримка з боку ЄС.

Податки та банки: менше бюрократії, більше сумісності з європейськими правилами

11 листопада парламент ухвалив в цілому два рішення у фінансовій сфері.

Закон №16037-д, підтриманий 273 голосами, спрощує адміністрування ПДВ. Він передбачає, зокрема, ширше використання автоматичного заповнення звітності, зміни правил перевірки бюджетного відшкодування та окремі спрощення для платників податків.

Його євроінтеграційний зв’язок переважно опосередкований: ЄС має спільну систему ПДВ, однак значну частину процедур податкового адміністрування держави визначають самостійно. Тому тут головна мета — зробити українську систему більш цифровою, передбачуваною і сумісною з подальшим наближенням до європейських правил.

Також 268 голосами ухвалено Закон №15555 щодо розкриття банківської таємниці Національним банком України.

Йдеться передусім про інформацію, яку НБУ отримує від іноземних регуляторів. Українське законодавство має забезпечити баланс: конфіденційна фінансова інформація повинна залишатися захищеною, але водночас банківський нагляд має мати можливість ефективно обмінюватися необхідними даними з іноземними партнерами.

Простішим має стати і банкрутство малого бізнесу

11 листопада 291 голосом Верховна Рада ухвалила Закон №15024 щодо спрощення процедур банкрутства для мікро- та малого підприємництва.

Для невеликого підприємства багаторічна і дорога процедура банкрутства може фактично означати повне припинення економічної діяльності.

Європейський підхід полягає в тому, що процедури реструктуризації та неплатоспроможності мають бути швидкими, пропорційними та давати підприємцю реальну можливість врегулювати борги і повернутися до економічної діяльності.

Саме до цих принципів Директиви ЄС 2019/1023 наближається українська система. Закон також врегульовує окремі питання банкрутства державних підприємств та компаній, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Це частина Глави 6 «Корпоративне право» Кластера 2 «Внутрішній ринок».

Боротьба з міжнародним хабарництвом і рух до ОЕСР

10 листопада 247 голосами парламент ухвалив у цілому Закон №15056, необхідний для виконання Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Якщо говорити просто, йдеться про ситуації, коли компанія або її представники дають хабар посадовцю іншої держави для отримання контракту, дозволу або іншої комерційної переваги.

Українське законодавство уточнює визначення іноземної посадової особи, правила відповідальності юридичних осіб та їхніх правонаступників, а також антикорупційні обов’язки компаній.

Це важливо не лише для майбутнього членства України в ОЕСР. Боротьба з корупцією є горизонтальним питанням Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» і постійно оцінюється Європейською Комісією в межах переговорів про членство.

Державні підприємства: професійніші наглядові ради

11 листопада Верховна Рада 258 голосами прийняла за основу з доопрацюванням законопроєкт №16125 щодо корпоративного управління.

Йдеться насамперед про державні підприємства та компанії, де держава володіє контрольним пакетом.

Законопроєкт пропонує чіткіше визначати компетенції наглядових рад, запроваджувати профілі їх складу та матриці компетенцій, удосконалити оцінювання роботи наглядових рад і розподіл повноважень між власником, наглядовою радою та виконавчим органом.

Логіка реформи проста: держава як власник підприємства має визначати цілі, але не управляти компанією вручну. Для цього потрібні професійні наглядові ради, прозорі процедури і незалежний внутрішній контроль.

Основним орієнтиром тут є стандарти ОЕСР та європейські практики корпоративного управління державними підприємствами.

Верховенство права: ВАКС і незалежність прокуратури

Ще два рішення стосуються Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», який є центральним для всього переговорного процесу.

250 голосами Верховна Рада прийняла за основу з доопрацюванням законопроєкт №16043 щодо роботи Вищого антикорупційного суду.

Його завдання – вдосконалити процедури розгляду ВАКС справ про необґрунтовані активи та окремих санкційних справ. Для ЄС тут важливі не формальні зміни процесуальних кодексів, а ефективність антикорупційного правосуддя, розумні строки розгляду справ та збереження права на справедливий суд.

Окремо 236 голосами парламент прийняв за основу законопроєкт №16144 щодо органів прокуратури. Він має посилити інституційну незалежність прокурорського самоврядування та вдосконалити дисциплінарні процедури щодо прокурорів.

Європейська логіка тут полягає в балансі: прокурор повинен бути захищений від неналежного політичного або адміністративного впливу, але водночас існувати прозора і справедлива система професійної відповідальності.

Обидві реформи безпосередньо пов’язані з виконанням Дорожньої карти з питань верховенства права.

Frontex: готуємо управління кордонами до майбутнього членства

12 листопада Верховна Рада 245 голосами прийняла за основу законопроєкт №15505 щодо співробітництва з Європейською агенцією прикордонної та берегової охорони – Frontex.

Законопроєкт має офіційно визначити Адміністрацію Державної прикордонної служби України як національний контактний пункт для взаємодії з Frontex.

Для звичайного читача це означає створення постійного механізму, через який українські прикордонні та інші компетентні органи зможуть системно обмінюватися інформацією і координувати співробітництво з європейською агенцією.

Це частина Глави 24 «Юстиція, свобода та безпека» Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» та підготовки української системи управління кордонами до майбутньої роботи у спільному європейському просторі.

Водночас проєкт ще потребує доопрацювання до другого читання. Зокрема, необхідно чіткіше визначити функції контактного пункту, межі координаційних повноважень Державної прикордонної служби та їх співвідношення з моделлю, передбаченою Регламентом ЄС про Європейську прикордонну і берегову охорону.

Що показав цей пленарний тиждень

Рішення 9–12 листопада охоплюють практично весь спектр переговорів про вступ: фінансові послуги і рух капіталу, конкуренцію, оподаткування, корпоративне право, довкілля, сільське господарство, безпечність харчових продуктів, антикорупційну політику, судову реформу, прокуратуру та управління кордонами.

Це добре показує, чому європейська інтеграція не може бути роботою одного міністерства чи одного парламентського комітету.

Щоб стати членом Європейського Союзу, Україні необхідно поступово перебудувати правила практично в усіх сферах роботи держави та економіки.

Вадим Галайчук

Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України

з питань інтеграції України до Європейського Союзу