Маргарита Сокоренко: Справи України проти рф у ЄСПЛ — це боротьба за правду, яку має нарешті почути міжнародна спільнота
Один зі способів юридичного захисту нашої держави від агресії російської федерації — механізм міждержавних справ у Європейському суді з прав людини, до якого Україна вперше вдалася у березні 2014 року. З того часу подано вже 10 міждержавних позовів, які наразі розглядаються в чотирьох провадженнях.
«Україна з самого початку розглядала всі злочини росії як наслідок одного акту агресії, який тривалий у часі. Втім, у 2016 році ЄСПЛ роз'єднав перший в історії України міждержавний позов «Україна проти росії» за територіальним критерієм: щодо Криму та щодо сходу України. Існував ризик, що таке формальне розділення українських скарг означатиме різний підхід до них», — зазначає Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Зрештою, Європейський суд все ж розставив важливі крапки над «і». Оголошуючи рішення по прийнятності міждержавної заяви щодо Криму ЄСПЛ вказав, що контроль росії над півостровом було встановлено з 27 лютого 2014 року. А у справі щодо східної України міждержавна заява «Україна та Нідерланди проти росії» — що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та перебувають під юрисдикцією російської федерації з того часу, окремо зазначивши про присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014 року. Важливо, що при цьому було встановлено зв’язок між подіями в Криму та на сході України.
«ЄСПЛ вказав на подібність у часі, просторі та методі між подіями в Криму наприкінці лютого та початку березня 2014 року і подіями на сході України «на ранніх стадіях заворушень»: в обох випадках все починалось з «протестів», переростаючи в захоплення адміністративних будівель та проведення «референдумів» щодо статусу відповідних регіонів, які «показали переважаючу більшість за відокремлення від України», — розповідає Маргарита Сокоренко.
17 лютого 2023 року ЄСПЛ об'єднав дві міждержавні справи України щодо Донбасу і щодо повномасштабного вторгнення рф (подана у червні 2022 року) в одне провадження «Україна та Нідерланди проти росії». Це означає, що ЄСПЛ розглядає справи у взаємозв’язку, враховує контекст, а Україна має нагоду максимально довести, що порушення прав людини, які постійно відчувають українці з 2014 року, – це результат одно акту агресії, який тривалий у часі, багатоетапний та масштабний за територією.
Розгляд міждержавних позовів України проти росії ЄСПЛ продовжив навіть попри виключення рф із Ради Європи у березні 2022 року. Європейський суд вирішив, що має компетенцію розглядати скарги, спрямовані проти російської федерації щодо дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції, за умови, що такі порушення відбулися до 16 вересня 2022 року, а також що відмова російського уряду співпрацювати у провадженні, до прикладу через ненадання письмових зауважень у справі, не перешкоджає її розгляду.
«Така позиція ЄСПЛ – це чіткий сигнал, що не вийде уникнути відповідальності, і росія це розуміє. Для України ж позови проти росії — не лише про права людини та юридичний спір. Це також про закріплення історичних фактів збройної агресії проти нашої держави з лютого 2014 року, спростування російських пропагандистських тез та наративів і про юридичну фіксацію наслідків агресії росії. Це боротьба за правду, яку має нарешті почути міжнародна спільнота», — наголошує Маргарита Сокоренко.
Колонка за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/margarita-sokorenko-ukraina-proti-rosii-chomu-mijderjavni-pozovi-v-espl-vajlivi-navit-popri-neuchast-agresora