Мінʼюст виступив третьою стороною на слуханнях ЄСПЛ у справі щодо українських дітей, зниклих в окупованому Криму
22 вересня 2026 року в Страсбурзі Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) провів усні слухання у справі «Українська Гельсінська спілка з прав людини в інтересах десяти українських дітей проти Росії» за заявою № 6719/23.
Уряд України бере участь у справі як третя сторона. На слуханнях його представляла делегація Міністерства юстиції України на чолі з Маргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах Європейського суду з прав людини.
У цій справі Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) діє від імені десяти дітей, яким було від 9 до 13 років на момент звернення до ЄСПЛ. Діти позбавлені батьківського піклування і на початку окупації Криму у 2014 році перебували в дитячих закладах під опікою української держави.
Заявник скаржиться на порушення росією прав дітей, гарантованих статтями 5 (право на свободу та особисту недоторканність) та 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через утримання дітей у закладах під контролем окупаційної влади, приховування інформації про їхнє місцезнаходження, примусове нав’язування російського громадянства, включення до російської системи усиновлення та можливе усиновлення, що загрожує збереженню їхньої української ідентичності.
Після окупації АР Крим всі діти були визнані громадянами рф відповідно до російського законодавства, та на момент звернення до ЄСПЛ існував невідкладний ризик «усиновлення» цих дітей.
На переконання УГСПЛ, такі дії є частиною цілеспрямованої політики росії, спрямованої на стирання української ідентичності дітей та розрив їхніх зв’язків з Україною.
Сім українських та міжнародних організацій (Єльська школа громадського здоров’я, Міжнародне партнерство заради прав людини, Інститут прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI), Регіональний центр прав людини, Центр прав людини «ZMINA», Лабораторія журналістики суспільного інтересу, а також Центр громадянської просвіти «Альменда») долучилися до справи як треті сторони. Надані ними матеріали, зокрема, стосуються політики росії щодо індоктринації та мілітаризації українських дітей, знищення їхньої української ідентичності.
У своєму виступі Маргарита Сокоренко підкреслила зв’язок цієї справи з міждержавними справами «Україна проти Росії (щодо Криму)» та «Україна та Нідерланди проти Росії» і наголосила на необхідності враховувати взаємозв’язок практик порушень прав людини, які розглядав Суд.
За її словами, обставини справи десяти дітей відображають системний і масштабний характер порушень прав українських дітей, які росія вчиняє на тимчасово окупованих територіях України з 2014 року.
Маргарита Сокоренко окремо наголосила на ролі примусового нав’язування російського громадянства як інструменту подальших порушень прав дітей та приховування інформації про них. Вона підкреслила особливу вразливість дітей, які перебувають під цілковитим контролем російської влади та не мають можливості самостійно захистити свої права.
Також вона звернула увагу на відмову росії співпрацювати з українськими органами влади, міжнародними організаціями та спостерігачами ООН.
Україна закликає ЄСПЛ визнати росію відповідальною за порушення прав цих дітей, а також зобов’язати її надати інформацію про їхнє місцезнаходження, забезпечити їх повернення під контроль українських органів влади та співпрацювати з Україною й міжнародною спільнотою.
Залученню експертів IBAHRI до справи сприяла ініціатива Президента України Bring Kids Back UA. У слуханнях інститут представляли його директорка та співголова Робочої групи Bring Kids Back UA баронеса Гелена Кеннеді й юристка програми Елеонора Скала.
У своїй позиції IBAHRI наголосив на необхідності враховувати особливу вразливість дітей, які постраждали від збройного конфлікту та окупації. Зокрема, це стосується вирішення питання про їхнє представництво неурядовими організаціями, коли отримати згоду самих дітей неможливо. Інститут також закликав Суд оцінювати стверджувані порушення права дітей на ідентичність за статтею 8 Конвенції з урахуванням систематичної політики росії щодо українських дітей, повного масштабу та наслідків цих дій.
Запис усних слухань буде доступний на офіційному сайті ЄСПЛ (https://www.echr.coe.int/all-webcasts).
За результатами усних слухань та вивчення письмових позицій сторін ЄСПЛ ухвалить своє рішення щодо прийнятності та суті цієї справи.
Додатково важливо наголосити, що на розгляді ЄСПЛ перебуває понад 5000 індивідуальних справ щодо подій на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, частин Донецької та Луганської областей, а також під час повномасштабного вторгнення рф на територію України з 24 лютого 2022 року.
Уряд України систематично долучається як третя сторона до справ у ЄСПЛ за заявами українських громадян та зареєстрованих в Україні юридичних осіб проти росії. У цих провадженнях Україна надає Суду інформацію й правову позицію щодо системних, повторюваних та триваючих порушень прав людини російською федерацією.
Підпишіться на наш Телеграм