Невідкладний обшук не може бути способом обійти гарантії адвокатської діяльності – НААУ
Обшук без ухвали слідчого судді допустимий лише тоді, коли після нього настає швидкий і ефективний судовий контроль. Інакше невідкладний випадок стає способом обійти гарантії недоторканності житла та адвокатської таємниці.
На це звернули увагу у Національній асоціації адвокатів України за підсумками аналізу проєкту Закону № 15488-3 від 24.08.2026 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення інститутів проведення обшуку у невідкладних випадках, а також реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення», який Верховна Рада прийняла за основу.
Законопроєкт поєднує два різні за предметом блоки змін. Перший блок стосується невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наступного судового контролю за ним і долі вилученого майна. Пропонується залучити до розгляду клопотання заінтересованих осіб, запровадити апеляційне оскарження ухвал і граничні строки: звернутися до суду треба не пізніше ніж за 72 години, розглянути клопотання – не пізніше ніж за три дні. Другий блок пов'язує обов'язок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише із заявами, які містять «достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
НААУ підтримала мету першого блоку. Ці зміни спрямовані на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Корнієць та інші проти України». У ній суд констатував порушення ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції, бо наступний судовий контроль за невідкладними обшуками ініціювався лише стороною обвинувачення, здійснювався без участі особи і не підлягав оскарженню. Водночас, на думку адвокатів, у редакції, прийнятій за основу, новели не забезпечують ефективного контролю. Проникнення може залишатися без судової оцінки до шести діб (до 72 годин на звернення і до трьох днів на розгляд). Коло учасників обмежено власниками, без урахування юридичних осіб і фактичних володільців (користувачів), а їхні процесуальні права, предмет і стандарт судової перевірки не визначено.
У НААУ звернули увагу, що законопроєкт розрахований переважно на обшук житла. Проте Конституція і ч. 3 ст. 233 (недоторканність житла чи іншого володіння особи) КПК встановлюють єдиний режим і для іншого володіння особи: офісів, складських і виробничих приміщень, транспортних засобів. Практика, узагальнена НААУ, свідчить про поширеність невідкладного проникнення саме до службових і виробничих приміщень, переважно з підстави «врятування майна» (запобігання знищенню документів і даних).
Ключове застереження стосується гарантій адвокатської діяльності. Законопроєкт не містить жодних положень щодо невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння адвоката, приміщень адвокатського бюро чи об'єднання, обшуку самого адвоката і його пристроїв. Гарантії ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» побудовані на наявності попередньої ухвали слідчого судді. Це судове рішення з переліком речей і документів, завчасне повідомлення ради адвокатів регіону та присутність її представника. Режим невідкладного проникнення не передбачає ні ухвали, ні повідомлення, тож de facto дозволяє обійти кожну з цих гарантій, наголошують у НААУ. Наступний судовий контроль цього не компенсує, бо до нього вилучені документи і носії вже можуть бути досліджені.
Тому НААУ наполягає на доповненні законопроєкту положеннями щодо житла та іншого володіння адвоката, приміщень, у яких здійснюється адвокатська діяльність, а також транспортних засобів і пристроїв адвоката. Згідно з ними:
Ці гарантії є складовою імплементації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226), підходи імплементації якої узгоджено Міністерством юстиції та НААУ. Ухвалення закону без них створює нову невідповідність національного законодавства Конвенції напередодні її ратифікації, переконані в НААУ.
Зміни до ст. 214 (початок досудового розслідування) і ст. 303 (рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження) КПК не пов'язані з метою законопроєкту і не можуть бути підтримані, зазначають у НААУ. Запровадження критерію «достатніх даних» для внесення відомостей до ЄРДР відтворює дослідчу перевірку КПК 1960 року без притаманних навіть їй гарантій. Крім того, для реєстрації заяви встановлюється поріг, вищий за стандарт, якого КПК вимагає для дозволу на обшук житла.
Зважаючи на викладене, під час доопрацювання проєкту Закону №15488-3 до другого читання НААУ запропонувала, зокрема, встановити строк звернення до слідчого судді «невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту завершення обшуку (огляду)», а строк розгляду – «не пізніше сорока восьми годин» і визначити наслідки їх пропуску. Також пропонується запровадити обов'язкову письмову фіксацію підстав невідкладності та аудіо- і відеофіксацію обшуку без ухвали. Підставу «врятування майна» НААУ пропонує обмежити порятунком майна від надзвичайних ситуацій, а зміни до ст. 214 і 303 КПК – виключити.
Крім того, НААУ вважає за необхідне поширити гарантії на обшук і огляд іншого володіння особи, урегулювати огляд місця події, добровільну згоду на проникнення, огляд транспортних засобів, вилучення електронних інформаційних систем і документів суб'єктів господарювання. Також зауваження стосуються правового режиму вилученого майна та врахування рішення КС від 21.07.2026 № 8-р(ІІ)/2026.
НААУ готова взяти участь у засіданнях Комітету і робочої групи та надати узагальнення практики адвокатів щодо невідкладних обшуків.
Ці та інші пропозиції, а також відповідний експертний висновок готували Комітет НААУ з питань кримінального права та процесу та Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Усі матеріали голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова направила до Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, який здійснює підготовку законопроєкту №15488-3 до другого читання.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.