Підтримуючи співпрацю з ВООЗ — Марина Слободніченко відвідала штаб-квартиру організації у Женеві
Всесвітня організація охорони здоров’я готова й надалі допомагати і підтримувати Україну та сприяти доступності медичної допомоги і швидкому реагуванню на загрози. Також ВООЗ підтримує Україну в імплементації актів законодавства Європейського Союзу (acquis ЄС). Про це йшлося під час низки зустрічей заступниці міністра охорони здоров’я Марини Слободніченко з представниками штаб-квартири ВООЗ у Женеві.
«Ми дуже вдячні Всесвітній організації охорони здоров’я за систематичну підтримку та готовність до подальшого розширення нашої співпраці, в тому числі і в євроінтеграційному напрямі. Попереду дуже багато роботи, і завдяки підтримці ВООЗ ми зможемо рухатися швидше», — зазначила Марина Слободніченко.
Результати женевських зустрічей дозволять оцінити потреби України та посилити співпрацю за певними напрямами.
Зокрема, заручилися підтримкою ВООЗ в створенні нового регуляторного органу в Україні. Цей орган має об’єднати усі державні регуляції препаратів, медвиробів, дієтичних добавок та косметичної продукції. Крім того, Україна вже сформувала і подала заявку до Єврокомісії на участь у програмі «Twinning». Це дозволить перейняти практичний досвід бізнес-процесів регуляторного органу однієї з країн ЄС, що є для України дуже цінним.
«Створення нового держоргану — це досить тривалий процес, адже ми маємо визначити не лише його формат, функції та модель фінансування, але й врахувати усі євроінтеграційні вимоги, які ми маємо імплементувати в Україні у сфері фармрегулювання», — зазначила заступниця міністра охорони здоров’я.
Крім того, обговорили проходження процедури бенчмаркінгу — оцінки національної системи фармрегулювання від ВООЗ — та запланували початок цього процесу на другий квартал 2024 року. Також йшлося про долучення українських фахівців спостерігачами до аудитів фармсистеми в інших країнах.
Йшлося про пріоритетні напрями глобальної підтримки ВООЗ у 2024-2025 роках: фінансової, гуманітарної допомоги та програм відновлення, зокрема в сфері ментального здоровʼя.
Серед іншого увагу приділили дотриманню міжнародних медико-санітарних правил, готовності системи громадського здоров’я до реагування на надзвичайні ситуації, викликані біологічними, хімічними та радіаційними ризиками.
Як відомо, МОЗ, продовжуючи реалізацію ініціативи першої лледі, активно впроваджує в Україні міжнародне медичне партнерство, налагоджуючи взаємозвʼязок між українськими та іноземними лікарнями. ВООЗ надасть підтримку Міністерства в організації формування таких партнерств.
Важливою темою для обговорення стали питання зміни політики, щоб популяризувати народжуваність, що є суттєвим аспектом для зниження рівня демографічної кризи в Україні.
Наразі стратегічна співпраця між МОЗ та Бюро ВООЗ в Україні базується на Дворічній угоді про співробітництво на 2022–2023 рр., включаючи реагування на надзвичайні потреби в галузі охорони здоров’я під час війни. МОЗ України спільно з ВООЗ опрацьовують проєкт наступної дворічної угоди про співпрацю, яка включатиме нові виклики країни та підтримку ВООЗ в реалізації запланованих заходів.
«Ми дуже вдячні Всесвітній організації охорони здоров’я за систематичну підтримку та готовність до подальшого розширення нашої співпраці, в тому числі і в євроінтеграційному напрямі. Попереду дуже багато роботи, і завдяки підтримці ВООЗ ми зможемо рухатися швидше», — зазначила Марина Слободніченко.
Результати женевських зустрічей дозволять оцінити потреби України та посилити співпрацю за певними напрямами.
Зокрема, заручилися підтримкою ВООЗ в створенні нового регуляторного органу в Україні. Цей орган має об’єднати усі державні регуляції препаратів, медвиробів, дієтичних добавок та косметичної продукції. Крім того, Україна вже сформувала і подала заявку до Єврокомісії на участь у програмі «Twinning». Це дозволить перейняти практичний досвід бізнес-процесів регуляторного органу однієї з країн ЄС, що є для України дуже цінним.
«Створення нового держоргану — це досить тривалий процес, адже ми маємо визначити не лише його формат, функції та модель фінансування, але й врахувати усі євроінтеграційні вимоги, які ми маємо імплементувати в Україні у сфері фармрегулювання», — зазначила заступниця міністра охорони здоров’я.
Крім того, обговорили проходження процедури бенчмаркінгу — оцінки національної системи фармрегулювання від ВООЗ — та запланували початок цього процесу на другий квартал 2024 року. Також йшлося про долучення українських фахівців спостерігачами до аудитів фармсистеми в інших країнах.
Йшлося про пріоритетні напрями глобальної підтримки ВООЗ у 2024-2025 роках: фінансової, гуманітарної допомоги та програм відновлення, зокрема в сфері ментального здоровʼя.
Серед іншого увагу приділили дотриманню міжнародних медико-санітарних правил, готовності системи громадського здоров’я до реагування на надзвичайні ситуації, викликані біологічними, хімічними та радіаційними ризиками.
Як відомо, МОЗ, продовжуючи реалізацію ініціативи першої лледі, активно впроваджує в Україні міжнародне медичне партнерство, налагоджуючи взаємозвʼязок між українськими та іноземними лікарнями. ВООЗ надасть підтримку Міністерства в організації формування таких партнерств.
Важливою темою для обговорення стали питання зміни політики, щоб популяризувати народжуваність, що є суттєвим аспектом для зниження рівня демографічної кризи в Україні.
Наразі стратегічна співпраця між МОЗ та Бюро ВООЗ в Україні базується на Дворічній угоді про співробітництво на 2022–2023 рр., включаючи реагування на надзвичайні потреби в галузі охорони здоров’я під час війни. МОЗ України спільно з ВООЗ опрацьовують проєкт наступної дворічної угоди про співпрацю, яка включатиме нові виклики країни та підтримку ВООЗ в реалізації запланованих заходів.
