Повернення з полону: що переживає військовий після звільнення і як йому допомагають психологи
Практикуючий психолог Держприкордонслужби Олександр Гоменюк - магістр практичної психології, сертифікований арт-терапевт, гіпнотерапевт і коуч ICF, психотерапевт у методах позитивної психотерапії та EMDR-терапії. Понад десять років працює у сфері ментальної адаптації військових, психоемоційної стабілізації звільнених із полону та реабілітації важкопоранених, поєднуючи професійні знання з власним бойовим досвідом.
У цьому матеріалі Олександр Гоменюк розповідає про психоемоційний стан військовослужбовців після повернення з полону та про завдання, які виконують фахівці з ментального здоров’я в перший місяць після їхнього повернення.
Що переживає боєць після повернення з полону
За словами Олександра Гоменюка, після повернення з полону військовослужбовець може відчувати тривожність, відчуженість, спустошеність, провину та сором, не бажати спілкуватися, боятися комунікації, відновлювати або створювати нові зв’язки та бути засудженим.
Психолог підкреслює, що людина в полоні часто живе одним днем: якщо сьогодні настав і вона залишилася живою - це вже привід бути вдячною. Що буде завтра - невідомо. Майже всі звільнені з полону розповідають однакову історію - вони жили сьогоднішнім днем.
Етапи психологічного відновлення
У своїй роботі психологи та психотерапевти враховують три рівні:
Перший етап — пояснити та знизити рівень тривожності
Рефлекторно вони ще тиждень-два приходять до тями, іноді більше. Але фахівці намагаються з першого дня понизити градус тривожності за рахунок роз’яснень, що тепер людина вільна і може бути собою, проявляти свої емоції в будь-якій формі та в будь-який момент, коли вона цього потребує.
Другий етап – робота з травматичними спогадами
Робота ця непроста, адже психологи допомагають людині безпечно опрацювати спогади про критичні та травматичні ситуації, які вона пережила. Але це необхідно для того, щоб людина переосмислила, переписала, зрозуміла, що зараз вже немає того, що було раніше, а також усвідомила, як вона реагувала на нестандартні ситуації.
Третій етап – відновлення самоідентичності
За словами Олександра Гоменюка, важливо, щоб людина, яка пережила полон і травматичні події, сама була готова працювати над зміною свого ставлення до пережитого:
Четвертий етап – інтеграція пережитого досвіду та набутих навичок
Психолог говорить про необхідність переосмислити пережитий досвід і знайти в ньому ресурс для подальшого життя:
Психічна, психологічна реабілітація зі звільненими з полону відбуватиметься роками. Але пристосування людини, переосмислення, повернення її до більш-менш стабільного психоемоційного стану займає від місяця до трьох. Це можливо за умови, що людина, яка перебувала в полоні, хоче і готова до такої роботи.
За словами Олександра, люди, які вийшли з полону, потребують психоемоційної підтримки не тільки з боку психологів-психотерапевтів. Дуже ефективною допоміжною терапією може бути спілкування з близькими та друзями, або тими, кого людина просто знала до полону. Спільне проведення часу: відвідування кінотеатрів, музеїв, звичайні спільні прогулянки є дуже корисними.
У наступному матеріалі Олександр Гоменюк розповість про те, як дружині військовополоненого підтримати його після повернення.
Департамент комунікації МВС