Суд підтримав позицію податківців щодо донарахування 4,48 млн грн підприємству за не підтвердження операцій з реалізації нафтопродуктів
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у Полтавській області у справі № 440/728/20 щодо не підтвердження господарських операцій з реалізації нафтопродуктів за невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства та здійснення реалізації пального без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі.
Колегія суддів зазначила, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/1578/155.
Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
До документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги. Зокрема, оптовий продаж нафтопродуктів з оптового складу оформлюється ТТН.
Проте ТТН по спірним господарським операціям позивачем не надавалися, натомість надано видаткові накладні, талони та копії відомостей про відпуск нафтопродуктів (форма 16-НП), що застосовуються виключно на АЗС при здійсненні роздрібної торгівлі.
Окрім цього, надані до перевірки копії документів містять низку недоліків та неточностей, які не дозволяють ідентифікувати місце відвантаження нафтопродуктів; встановити дані про залишок на початок та на кінець звітного періоду по видам палива; не надають можливість достовірно ідентифікувати назву підприємств, яким відпущено нафтопродукти; не дозволяють ідентифікувати автотранспортний засіб, в який відвантажено нафтопродукти; не дозволяють ідентифікувати номер подорожнього листа; не дозволяють ідентифікувати особу, відповідальну за здійснення господарської операції зі сторони позивача та інші.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що наведене свідчить про невідповідність первинних документів вимогам Інструкції № 281, натомість контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 440/728/20 касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено, рішення судів попередніх інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 4,48 млн гривень.