Трансформація ринку капіталу: які нові можливості готує НКЦПФР для інвесторів та бізнесу
Близько 80% річного обороту українського ринку цінних паперів припадає на державні облігації (ОВДП). За минулий рік загальний оборот становив майже 2,5 трлн грн. Одне із завдань розвитку ринку — розширити можливості для залучення інвестицій і створити умови для використання інших фінансових інструментів.
Про перспективи розвитку ринку, подолання відмінностей в оподаткуванні, нові інструменти сек’юритизації та залучення інвестицій у сектор MilTech розповів член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Максим Лібанов під час однієї з панельних дискусій на International Sustainability Forum 2026.
Податковий арбітраж та євроінтеграційні перспективи
Сьогодні ключовим чинником домінування ОВДП на вітчизняному ринку залишається безризиковість інструменту та перекоси в оподаткуванні. Доходи за державними облігаціями оподатковуються за ставкою 0%, тоді як для всіх інших інвестиційних продуктів — від банківських депозитів до корпоративних цінних паперів — сукупне податкове навантаження сягає 23%.
«Щоб компенсувати таку різницю і вирівняти рівень дохідності з ОВДП, приватний сектор змушений збільшувати свою дохідність майже на чверть (25%) лише за рахунок податкового чинника. Цю диспропорцію та податковий арбітраж потрібно усувати, адже ринок не може повноцінно розвиватися в таких умовах», — зазначив Максим Лібанов.
За його словами, головним драйвером і підсилювачем інвестиційного попиту — як з боку внутрішніх, так і європейських інвесторів — є євроінтеграція та гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС. Наразі іноземний приватний капітал в Україні присутній здебільшого у формі стратегічних інвестицій (зокрема у сферах MilTech та агробізнесу), а також реінвестицій існуючих власників.
Сек’юритизація та покриті облігації: запуск нових інструментів у 2027 році
Для залучення масштабного приватного капіталу Україні необхідно надати інвесторам звичні міжнародні стандарти. Зокрема, йдеться про розширення лінійки інструментів сталого фінансування (ESG, Social, Sustainable Link).
Важливим законодавчим фундаментом стало підписання Президентом України Закону «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Ці інструменти дозволять фінансовим установам та банкам поповнювати свій ресурс і ліквідність під видані кредити (іпотечні, споживчі тощо) та залучати в економіку «довгі» гроші.
Закон набирає чинності з 1 липня наступного року. Протягом перехідного періоду НКЦПФР спільно з Національним банком України опрацюють і видадуть усю необхідну нормативно-правову базу.
«У нас вже є попередні діалоги з фінансовими установами, які розглядають можливість закласти у своїх фінансових планах на 2027 рік здійснення перших емісій таких інструментів. Наше завдання — створити нормативну основу, яка пожвавить і залучення інвестицій, і кредитування реального сектору», — підкреслив член НКЦПФР.
Залучення капіталу в MilTech: безпека емітента vs прозорість для інвестора
В Україні вже є практичні приклади, коли оборонно-технологічний сектор залучає приватний капітал через випуски корпоративних облігацій обсягом у кілька мільярдів гривень. Це свідчить про високий запит на ринкові інструменти з боку вітчизняних розробників.
«Але тут є певний нюанс: будь-яке запозичення передбачає необхідність додаткового розкриття інформації, що автоматично збільшує безпекові ризики для позичальника, для емітента. Водночас наше завдання як регулятора — забезпечити прозорість і надати інвестору всю необхідну інформацію для зваженого інвестиційного рішення. Тож виклик, над яким ми зараз працюємо, — як забезпечити достатній рівень безпеки для емітента, не обмежуючи доступ інвестора до ключової інформації», — зауважив Максим Лібанов.
Наразі Комісія у пілотному режимі відпрацьовує спеціальні рішення на базі кейсу Vyriy Industries. У разі успішного завершення пілоту регулятор готовий масштабувати ці механізми для мас-маркету, забезпечивши баланс між безпекою оборонних підприємств та захистом прав інвесторів.
