Тривають наукові дослідження іхтіофауни Хаджибейського та Тилігульського лиманів


Вересень 30
21:06 2024

Впродовж 23-29 вересня 2024 року, в рамках польових досліджень на водних об'єктах північно-західного Причорномор'я, спеціалістами Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства (ІРГЕМО) здійснено експедиційні виїзди на Хаджибейський та Тилігульський лимани.

Так, з метою уточнення видового складу іхтіофауни та абіотичних показників, проведено наукові роботи в нижній частині Хаджибейського лиману. Зокрема, оглянуто улови промислових ставних сіток з різним кроком вічка, відібрано проби води, фітопланктону, зоопланктону та бентосу.

Солоність води на момент досліджень становила близько 6,5 ‰, що трохи нижче, ніж у середній частині лиману (7 ‰), але, тим не менш, не відповідає показникам, які забезпечують ефективний нерест коропа, карася та інших прісноводних видів риб. Як і у середній частині лиману, було зафіксовано велику кількість дрібної форми креветки Palaemon elegans, запас якої у водоймі наразі недовикористовується.

За результатами аналізу уловів ставних сіток виявлено, що майже 100 % уловів складав сазан (короп), а його середня кількість складала близько 130 екз. на 100 метрів сіток. Поодиноко відмічені піленгас, білий амур, окунь, плоскирка та сріблястий карась.

Наукові роботи на Тилігульському лимані виконувалася спільно з фахівцями Інституту морської біології НАН України. Так, проведено комплексну гідробіологічну зйомку, зафіксовано гідрологічні показники, відібрано проби планктону та бентосу, вивчено улови промислового ставного невода.

Крім традиційних для Тилігульського лиману атерини та бичків, в уловах зафіксовано також присутність типово морських видів риб – ставриди, саргану та кефалей, які потрапили до лиману через канал, який сполучає Тилігульський лиман з Чорним морем, і функціонування якого було відновлено на початку вересня.

Водночас візуально відзначено потрапляння до лиману із моря значної кількості атерини з током морської води, яка поступає через відкриті шлюзи зі швидкістю до 1,5 м/с. Цей факт є ознакою позитивного впливу на екосистему всього лиману, тому що з потраплянням морської води не тільки знизиться солоність лиману, яка влітку сягала 34 ‰, але й відбудеться його поповнення мігруючими з моря рибами.

Дякуємо всім причетним за допомогу у проведенні наукових досліджень.

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категории

Останні новини

Шрифт Брайля: коли інформація стає доступною для кожного

Прочитайте повну статтю

Виявлено громадян Бангладеш, які незаконно перебували на території України

Прочитайте повну статтю

«АРТ-ТИЛ» у Печерському відділі ЦМУ ДМС: мистецтво, що об’єднує заради України

Прочитайте повну статтю

Безбар’єрність державних послуг-у дії

Прочитайте повну статтю

Інформація щодо роботи «гарячої лінії» ГУ ДМС у Донецькій області в І півріччі поточного року

Прочитайте повну статтю

Операція «Мігрант»: результати роботи ГУ ДМС України в Одеській області

Прочитайте повну статтю

У підрозділах УДМС у Тернопільській області створюють комфортні умови для відвідувачів із домаш...

Прочитайте повну статтю

На Київщині триває практичний етап заходів «МІГРАНТ»: підсумки місяця роботи

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь