Український інститут національної пам’яті провів Форум до 20-річчя діяльності
19 жовтня у Києві відбувся урочистий Форум, присвячений 20-річчю діяльності Українського інституту національної пам’яті. Форум зібрав державних та громадських діячів, керівників органів влади, представників духовенства, науковців, митців, медійників.
Відкриваючи Форум, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров окреслив 20-річну історію установи, починаючи зі створення у 2006 році Указом Президента Віктора Ющенка. Важкі часи спроб ліквідувати УІНП за призидентства Януковича, а також відродження Інституту після Революції гідності.
«У нас установа, яка має одну й ту ж назву вже 20 років. Це насправді чимало, тому що більшість міністерств змінювали за цей час свої назви, іноді кілька разів. Важливо, що ми не втрачаємо інституційної тяглості і з кожним новим головою не відбувається кардинальної зміни Інституту», - відзначив Олександр Алфьоров, додавши, що з цього року Інститут має спеціальний статус, який дає йому змогу не лише реалізовувати, а й формувати політику пам’яті в Україні.
Говорячи про важливість діяльності УІНП протягом цих двох десятиліть, Голова Інституту наголосив: «Перші цеглини в Національному музеї жертв Голодомору закладали через Український інститут національної пам'яті. Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» створювали через Інститут. Дуже багато інших установ діяли в координації із загальною політикою національної пам'яті. Сьогодні ми відновлюємо ці цеглини. Сьогодні стали флагманом меморіалізації Війни за Незалежність України. Ми формуємо нове законодавство у сфері пам’яті, ми створюємо великий пласт популяризації історії: виставки, видання, конференції. Наше глобальне завдання – це поєднати «і мертвих, і живих, і ненароджених», як заповідав Тарас Шевченко. Мертві – це наші князі, гетьмани, і ті, хто стояв в обороні нашої державності від давніх часів до сьогодення. Живі - це ми з вами, ті хто зберігає цю пам’яті. І ненароджені - це наші майбутні покоління, наші онуки та правнуки, для яких ми сьогодні відстоюємо Україну».
Першим з вітальним словом виступив третій президент України Віктор Ющенко, який у 2006 році створив Український інститут національної пам’яті. Колишній очільник України наголосив, що історія і мова є базовими складовими суб'єктності України.
«Нація є найбільш складною дефініцією, адже саме вона визначає базову суб’єктність. Як тільки нація отримує суб’єктність, її головним прагненням стає національна держава. Саме тому і ідея Інституту, і тема пам'яті - це фундаментальна категорія. Якщо говорити про базові ідеї, звісно, ми розуміємо, що головним функціоналом Інституту є охорона національної пам'яті. А головне завдання національної пам’яті - це делімітація географії», - наголосив Віктор Ющенко.
Третій президент України зауважив, що сьогодні питання національної пам’яті – це питання спротиву російським наративам, які існували з імперських часів і до сьогодні. Заступник керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, вітаючи УІНП, наголосила, що національна пам’ять дає відповіді на визначальні для кожного народу питання: «Хто ми?» «Хто наші герої?» «Чого ми прагнемо як нація?».
«У національній пам’яті закладені цінності, які визначають, яку державу ми будуємо, за яку державу воюємо і яку державу залишимо нашим дітям. Хотілося б, щоб через сто років Український інститут національної памʼяті міг ставити наше покоління за приклад українцям, які житимуть після нас на цій землі. Щоб вони могли сказати: у найважчий час ці люди зберегли Україну й передали її нам!», — зазначила Ірина Верещук.
Виступаючи від імені Міністерства закордонних справ України, заступник міністра Олександр Міщенко наголосив, що Інститут є надійним партнером МЗС у боротьбі з Росією на дипломатичному напрямку, де вона використовує питання історичної пам’яті та спадщини як один з різновидів зброї.
«Одним з яскравих прикладів таких маніпуляцій є те, що зразу після захоплення Мелітополя російська окупаційна адміністрація встановила там пам’ятник професійному кілеру, вбивці Євгена Коновальця – Павлу Судоплатову. Таким чином вони показують, що убивство українських патріотів – це велика заслуга. І таких прикладів безліч. Вони використовують активно історію, літературу. На мій погляд, Єва Томпсон у своїй книзі «Трубадури імперії» досить влучно зауважила, що ми не воюємо з культурою, не воюємо з історією, але Росія використовує це як один із видів зброї», – наголосив Олександр Міщенко, додавши, що саме УІНП найбільш активно підсилює українських дипломатів у міжнародній боротьбі з російськими псевдоісторичним наративами та маніпуляцією.
Також УІНП вітали представники Міністерства у справах ветеранів та Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті.
«Пам’ять – це не лише про минуле. Це про наше сьогодення і про те, якою буде Україна завтра. Сьогодні наші військові власними життями та щоденною боротьбою творять нову історію України. Наш обов’язок – зберегти пам’ять про них, про їхній подвиг і передати її наступним поколінням», – зазначив перший заступник Міністра у справах ветеранів України Сергій Рекун.
Голова Державної служби у справах етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що сьогодні Український інститут національної пам'яті – це стрижнева установа.
«Ми можемо дуже багато сперечатися з приводу того, як ми інтерпретуємо минуле. Можемо дуже довго говорити про ті чи інші розділи нашої історії. Проте саме пам'ять визначає наше майбутнє. Український інститут національної пам'яті покликаний зіткати цю суспільну тканину, дуже тонку, морально-психологічну суспільну тканину пам'яті», - наголосив очільник ДЕСС.
Також Україну привітали представники іноземних дипломатичних делегацій. Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч зауважив, що Польща вдячна українським захисникам за їхню боротьбу, адже Україна захищає не лише власну державу, а й європейський регіон. Говорячи про діяльність УІНП, польський дипломат наголосив, що «Інститут формує національну та історичну ідентичність України та робить її надійним партнером для Польщі».
Також слова привітань та підтримки висловили Надзвичайний та Повноважний Посол Фінляндії в Україні Тар’я Фернандес, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Тамара Мавіні і Заступник голови місії та тимчасовий виконувач обов’язків Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні Шарлотта Сюрен. З представників духовенства УІНП привітали Митрополит Київській і всієї України Православної церкви України Блаженніший Епіфаній та єпископ-помічник, протосинкел Київської архиєпархії Української греко-католицької церкви Йосип Мілян.
Блаженніший Епіфаній звернувся до присутніх із промовою про непересічне значення національної пам’яті та духовної незалежності. Він підкреслив, що Росія століттями гнобила і поневолювала українців, утримуючи їх у духовній окупації. І сьогодні вона знову використовує релігію для знищення національної ідентичності українців, однак всі ці плани обов’язково зазнають поразки. Предстоятель ПЦУ відзначив, що саме завдяки зусилля УІНП та президента України Володимира Зеленського відбулася історична подія - повернення Івана Мазепи до Києво-Печерської Лаври.
Своєю чергою Йосип Мілян зауважив, що в умовах повномасштабної війни пам’ять про минуле набуває особливого значення. Представник УГКЦ наголосив, що і сьогодні історична пам’ять – це невіддільна складова свободи України. Намагання заперечити право українського народу на власну історію, мову, пам’ять і майбутнє вимагає від суспільства особливої стійкості та відповідальності за збереження національної ідентичності.
Завершував урочисті привітання директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
«Здавалося б, що моя присутність тут нелогічна, адже гуманітарна та науково-технічна сфера часто йдуть паралельно, але насправді ми про одне й теж саме – про те, як ми бачимо себе та яке наше місце в світі. Саме тому ці напрями нероздільно переплетені», – наголосив Євген Дикий. Очільник НАНЦ зауважив, що: «в цій страшній війні народжується нова Україна, яка матиме амбіції планетарного масштабу. Україна як країна передових технологій, космічна та морська держава».
На думку, одного з учасників Форуму, а саме українського громадського діяча, блогера та волонтера Сергія Стерненка, діяльність Українського інституту національної пам’яті є надзвичайно важливою, адже знання власної історії допомагає нації усвідомлювати своє минуле та будувати майбутнє. «Нація, яка не знає свого минулого, не має свого майбутнього», – наголосив він. Водночас, на його думку, Інституту не вистачає медійного висвітлення – варто активніше висвітлювати проєкти та ініціативи УІНП, для популяризації української історії.
