Валерія Коломієць: Сексуальне насильство під час війни — це воєнний злочин, який не має строку давності

Від початку війни російські військові вчинили сотні випадків сексуального насильства на окупованих територіях. За даними Генпрокурора України, нині офіційно відомо про 175 таких фактів. Серед постраждалих – не лише жінки, а і чоловіки, і діти (40 випадків – злочини щодо чоловіків, та 13  щодо – дітей віком від 4 до 17 років: 12 дівчат та 1 хлопчик). 

Втім, це далеко не всі випадки. Адже більшість постраждалих не заявляють про скоєний злочин.

«Частина постраждалих все ще перебуває в окупації. Деякі не звертаються до правоохоронців через сором, провину та посттравматичні розлади. Деякі не знають, що можуть отримати безоплатну допомогу. Ще часто люди навіть не розуміють, що вони постраждали від сексуального насильства. Адже сексуальне насильство під час війни – це не лише зґвалтування, а й примусове роздягання, наприклад, при так званій фільтрації чи на блокпостах, домагання та погрози зґвалтуванням, примус спостерігати за насильством щодо інших людей і загалом будь-які дії сексуального характеру», — про це в ефірі телемарафону єдиних новин розповіла заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Вона також наголосила, що постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), зовсім не зобов’язані доводити, що стосовно них було вчинено акт насильства всупереч їхній згоді. Присутність військових ворожої сторони, зброї, військової техніки, обмеження свободи пересування цивільних осіб — ті обставини, які одразу виключають згоду з боку постраждалих, адже людина зазнала сексуального насильства при перебуванні у таких умовах.

Сексуальне насильство, пов'язане із конфліктом, — це воєнний злочин, розслідування якого є складним юридичним процесом. Це злочин, що не має строку давності (!) і може розглядатися навіть через роки.

«Нам дуже важливо не ретравматизувати постраждалих від таких злочинів, адже тоді є ризик, що вони взагалі відмовляться свідчити і замкнуться в собі. Ми не можемо тиснути на постраждалих, комусь може знадобитися більше часу, щоб почати говорити про те, що сталося. Тому дуже важливо акцентувати увагу на тому, що це злочини, що не мають строку давності, тож заявити про них можна навіть через кілька років», — зауважила Валерія Коломієць.

Серед постраждалих від СНПК є люди різного віку та статі – постраждати може будь-хто. І їм всім потрібна допомога та підтримка. Держава гарантує для всіх постраждалих безоплатну медичну, психологічну, соціальну та правову допомогу. 

Так, наприклад, у Центрах допомоги врятованим, де комплексно надаються усі соціальні послуги, є, зокрема, консультаційні пункти – юристи системи безоплатної правової допомоги за потреби виїжджають і працюють там. Тож людині можуть одразу допомогти написати заяву до правоохоронних органів та проконсультувати щодо усіх правових питань. 

Також в системі БПД є як бюро правової допомоги, куди людина може прийти і отримати консультацію безпосередньо на місці, так і дистанційні сервіси, такі як гаряча лінія, телеграм-бот, спеціальний мобільний додаток і т.д. Через них можна скористатися гарантованим державою правом кожної людини отримати кваліфіковану допомогу юристів безоплатно.

Юристи системи БПД допоможуть з підготовкою документів, складанням заяв до правоохоронних органів. Якщо вже є відкрите кримінальне провадження — людині нададуть адвоката, що буде супроводжувати її на всіх етапах справи.

Усі дані постраждалих – конфіденційні, а за потреби отримати консультацію можна і анонімно!

Звертатися за допомогою юристів можуть як постраждалі, так і свідки злочинів або родичі чи знайомі постраждалих. Заяву до правоохоронних органів про скоєний злочин подавати необов’язково самим постраждалим — щоб відкрити кримінальне провадження достатньо повідомити про злочин, описавши ситуацію зі слів постраждалих або свідків. Однак, в розслідуванні мають брати участь вже самі постраждалі і свідчити про скоєне, тому людина має бути готова говорити про те, що їй довелося пережити. 

«Оскільки СНПК це воєнні злочини — людині просто необхідний супровід професійних юристів.  До того ж, більша кількість звернень допоможе покарати росіян за їхні злочини на міжнародному рівні. Також важливо, аби були відкриті кримінальні провадження, тоді у людини, яка пережила СНПК, буде статус потерпілої і вона зможе розраховувати на компенсації, коли буде прийнятий відповідний закон», — пояснила заступниця Міністра юстиції.

За її словами, наразі готується проєкт Закону України «Про правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб», який, зокрема, передбачає отримання постраждалими відповідних компенсацій.