Як працює Реєстр арештованих активів: загальна концепція

АРМА уповноважене забезпечити формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Таке завдання визначено у профільному Законі про АРМА.

Реєстр арештованих активів є однією з найскладніших інформаційних систем у порівнянні з більшістю державних та комунальних баз даних в Україні. На відміну від більшості реєстрів, створена АРМА система відображає значно ширше коло інформації, ніж та, яку створює Нацагентство у процесі своєї діяльності та розпорядником якої воно є. Тому забезпечення повноцінної роботи Реєстру значною мірою пов’язане з особливостями функціонування інших реєстрів, їх постійними оновленнями та змінами.

Інформаційно-комунікаційна система Реєстру створена з метою ведення обліку арештованих активів та заходів управління ними. Створення системи дозволяє автоматизувати процес отримання, завантаження, ведення, оновлення та надання відомостей щодо арештованих активів, а також забезпечує узагальнення та оперативний обмін інформацією між органами досудового розслідування, прокуратури та суду при розслідуванні кримінальних злочинів.

Однією з проблем, яку АРМА довелось вирішити, стало «поєднання» інформації, отриманої з різних джерел.  Адже для формування Реєстру АРМА використовує дані Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), Автоматизовану систему виконавчих проваджень (АСВП) та, відповідно до Закону, інформаційна система Офісу Генерального прокурора (ІС ОГП).

При цьому наповнення Реєстру (щодо кожного окремого активу або груп активів в рамках одного кримінального провадження (КП)) здійснюється протягом всього часу розслідування провадження: досудового розслідування, судового розгляду та реалізації активів після винесення остаточного судового рішення.

Структура інформаційного наповнення Реєстру загалом виглядає так:

Окрім того, після ухвалення нового законодавства у сфері цивільного судочинства, вже після впровадження Реєстру у дослідну експлуатацію, до відомостей про активи у кримінальних провадженнях додалася інформація про об’єкти, арештовані у справах про визнання активів необґрунтованими.

Перелічені особливості вимагають тісної міжвідомчої координації для забезпечення повноцінної роботи Реєстру арештованих активів, а також єдиного концептуального бачення розвитку інформаційних систем у сфері кримінальної юстиції. Водночас завдяки Реєстру має забезпечуватись послідовна комунікація та взаємодія між правоохоронними, судовими органами, виконавчою службою та АРМА для системної і транспарентної роботи з активами фігурантів кримінальних проваджень. Така організація різних, але взаємозалежних процесів дозволить ефективно захистити право власності в Україні та забезпечити інтерес держави шляхом отримання економічної вигоди від незаконних активів.