Алла Басалаєва: Залучення приватних інженерів-консультантів призводить до здорожчення об’єктів відновлення на мільйони

Під час відновлення зруйнованих війною об’єктів або будівництва захисних споруд державні замовники змушені витрачати значні кошти на додаткові інжинірингові послуги. Оплата роботи приватних консультантів – авторського та технічного нагляду – на великих проєктах вимірюється багатомільйонними сумами.

Змінивши підходи у розрахунках витрат на будівництво, ці гроші можна заощадити, а саме будівництво зробити дешевшим.

Про це йдеться в авторській статті Голови Державної аудиторської служби України Алли Басалаєвої для видання «Економічна правда».

Наявність приватних експертів з авторського та технічного нагляду, що контролюють відповідність будівництва проєктній документації та будівельно-монтажним нормам, приводить до зайвих витрат. Сума оплати супровідних експертних послуг розраховується у відсотках від собівартості об’єкта будівництва і може сягати 6%.

Тобто, чим дорожчий проєкт – тим більше грошей отримають залучені інженери-експерти. Наприклад, під час перевірки Держаудитслужбою одного з проєктів вартістю 3,8 млрд грн, за додаткові інжинірингові послуги держава мала сплатити 160 млн грн (без ПДВ).

Крім того, на практиці, з якою стикалися фахівці Держаудитслужби, коли замовник будівництва передає функції проєктної організації, науково-технічного супроводу та авторського нагляду підряднику, то часто починається процес коригування проєкту.

«Зазвичай всі ці пропозиції спрямовані не на здешевлення вартості будівельних рішень, а навпаки – на його здорожчання. Адже підрядник після цього отримує більші кошти, і – пропорційно – зростають суми відсотків за додаткові послуги», – йдеться у статті.

Наприклад, у 2023 році Держаудитслужба аналізувала договори на будівництво за бюджетні кошти великих інфраструктурних об’єктів. На початку реалізації проєктів і після коригування підрядником ціни договорів кардинально збільшувалися: з 300 млн грн – до 1,1 млрд грн, з 2,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн.

Водночас експертна організація не несе відповідальності за свої висновки, а лише констатує відповідність проєкту технічним нормам.

Отримати кваліфікацію експерта технічного нагляду теоретично може будь-хто, якщо він має профільну освіту і пропрацював на будівництві три роки. Вартість навчання та атестації сумарно становлять трохи більше ніж 21 тисячу гривень.

Тому Держаудитслужба пропонує оптимізувати розрахунки витрат на будівництво та відмовитися від послуг залучених інженерів-консультантів, особливо тим державним структурам (Службою відновлення, Управліннями капітального будівництва тощо), які мають відповідних фахівців у своєму штаті.

З повним текстом статті Голови Державної аудиторської служби України Алли Басалаєвої можна ознайомитися за посиланням: «Мільйони на нагляді за будівництвом».