Голова ВРП Григорій Усик: виклики судової влади в умовах війни та пріоритети євроінтеграції
Ключові виклики, які стоять перед судовою владою в умовах воєнного стану, а також пріоритетні напрями діяльності ВРП у контексті реалізації судової реформи та євроінтеграції окреслив Голова ВРП Григорій Усик під час лекції у Національній школі суддів України.
Протягом 25-27 травня 2026 року НШСУ проводила підготовку для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду.
Забезпечення стабільності роботи Вищої ради правосуддя і судової системи
Григорій Усик наголосив, що судова система продовжує функціонувати в умовах значного кадрового дефіциту, фінансових обмежень та підвищеного навантаження, спричинених наслідками повномасштабної агресії рф.
Окрему увагу під час виступу Григорій Усик приділив ролі ВРП як конституційного органу суддівського врядування та важливості безперервності її роботи для функціонування всієї судової системи.
Він наголосив, що ВРП забезпечує формування доброчесного та професійного суддівського корпусу, ухвалює рішення щодо призначення, звільнення та дисциплінарної відповідальності суддів, вживає заходів для гарантування незалежності судової влади та забезпечує інституційну спроможність системи правосуддя.
«ВРП як конституційний орган відіграє ключову роль в підтриманні стабільності судової системи», – зазначив Григорій Усик.
За його словами, судова система вже відчула наслідки кризи, що виникла на початку 2022 року після одночасного звільнення десяти членів ВРП, унаслідок чого Рада втратила повноважність до січня 2023 року.
Голова ВРП також звернув увагу на позицію Консультативної ради європейських суддів, яка у своїх висновках наголошує на важливості гарантій перебування на посаді повного складу рад правосуддя як однієї з ключових умов їхньої незалежності.
Він зазначив, що новосформована у 2023 році Вища рада правосуддя фактично жодного разу не працювала у повному складі, що створює ризик втрати кворуму під час реалізації її повноважень, особливо при розгляді рекомендацій ВККС України про призначення суддів на вакантні посади.
Наразі ВРП працює у складі 19 членів. Водночас у серпні 2026 року завершується строк повноважень трьох членів Ради – двох за квотою Верховної Ради України та одного – від з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Крім цього, представники адвокатури не проводять з’їзд для обрання членів ВРП, посилаючись на безпекову ситуацію.
Голова ВРП висловив занепокоєння темпами підготовки процедур обрання нових членів Ради суб’єктами призначення та звернув увагу на ризики, пов’язані із забезпеченням кворуму та безперервності роботи органу у майбутньому.
Окремо він зазначив, що ВРП звернулася до парламентського Комітету з питань правової політики з пропозиціями щодо внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для вдосконалення процедури формування складу Ради. Зокрема, якщо кількість кандидатів, наданих Етичною радою, буде становити менше ніж дві особи на одну вакантну посаду члена ВРП, то оголошується новий конкурс лише на таку вакантну посаду, а не на всі вакантні посади.
Дисциплінарна відповідальність суддів
Григорій Усик нагадав, що у грудні 2024 року розпочала роботу Служба дисциплінарних інспекторів ВРП. Станом на 1 травня 2026 року за її участі завершено розгляд близько 14 тисяч дисциплінарних скарг. Водночас у залишку понад 12 тисяч скарг.
ВРП виконало вимогу, передбачену програмою фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility, відповідно до якої за участю Служби дисциплінарних інспекторів у 2025 році забезпечено розгляд не менше 20 % «старих» дисциплінарних проваджень, що залишалися нерозглянутими станом на 31 грудня 2023 року. На 2026 рік програмою передбачено досягнення показника у 50 % розгляду таких дисциплінарних скарг.
Загалом із моменту відновлення дисциплінарної функції ВРП у листопаді 2023 року завершено розгляд понад 25 тисяч дисциплінарних скарг.
За словами Голови ВРП, пріоритет надавався справам, що становлять значний суспільний інтерес, а також провадженням, за наслідками розгляду яких суддю може бути звільнено з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.
Григорій Усик зауважив, що окремі випадки неправомірної поведінки суддів, зокрема пов’язані з корупційними правопорушеннями, негативно впливають на авторитет судової влади та довіру суспільства до правосуддя.
Водночас він підкреслив необхідність збереження балансу між підзвітністю суддів та гарантіями їхньої незалежності.
Законодавчі ініціативи та гарантії незалежності суддів
Григорій Усик приділив увагу законодавчим ініціативам у сфері дисциплінарної відповідальності суддів та декларування доброчесності.
Він нагадав, що на розгляді парламентського Комітету з питань правової політики перебувають законопроєкти № 13137 та № 13137-1 щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур, а також № 13165-2 щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді.
Під час опрацювання законопроєктів ВРП звернула увагу, що деякі положення містять потенційні ризики для гарантій незалежності суддів. У зв’язку із цим у травні 2025 року був направлений лист до Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) із проханням надати висновок щодо відповідності запропонованих законодавчих змін європейським стандартам у сфері незалежності судової влади.
Після оприлюднення 14 жовтня 2025 року висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи ВРП висловила офіційну позицію, у якій наголосила на необхідності виваженого підходу до імплементації рекомендацій з урахуванням національних правових традицій, чинного законодавства та унікальних викликів, що стоять перед Україною.
Також ВРП надала консультативний висновок щодо законопроєкту про удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків (№ 13165-2), запропонувавши уточнення окремих положень, зокрема, для недопущення надмірного або вибіркового контролю, який може сприйматися як тиск на суддів, щодо перегляду строків перевірки декларацій, щоб уникнути довготривалого тиску на суддів, а також для чіткого визначення процедур перевірки та гарантій прав суддів.
Окремим напрямом діяльності Вищої ради правосуддя є формування доброчесного суддівського корпусу через процедури призначення та звільнення суддів, а також здійснення дисциплінарних проваджень.
Григорій Усик нагадав, що у грудні 2024 року ВРП затвердила Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Водночас, з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії, триває робота над їх вдосконаленням для приведення у відповідність до європейських стандартів.
Захист незалежності суддів та реагування на втручання
Григорій Усик повідомив, що упродовж 2025 року до ВРП надійшло 242 повідомлення про втручання у професійну діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.
За результатами розгляду 111 таких повідомлень ВРП вжила заходів реагування.
У поточному році надійшло 55 повідомлень про втручання в професійну діяльність. З урахування попереднього періоду ВРП з початку року розглянула 68 таких повідомлень.
Крім цього ВРП в межах своїх повноважень з власної ініціативи ухвалила 8 рішень про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
За словами Голови ВРП, тенденція до збільшення кількості повідомлень про втручання зберігається, що свідчить про необхідність подальшого посилення механізмів захисту незалежності суддів та авторитету правосуддя.
«Процедура виписана, однак її дієвість і ефективність, як свідчить практика, дуже низька», – зазначив Григорій Усик.
Він також повідомив, що ВРП завершує роботу над щорічною доповіддю за 2025 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», яка буде затверджена на одному з найближчих пленарних засідань ВРП.
Цифровізація судової системи
Одним із ключових напрямів реформування судової влади Голова ВРП назвав діджиталізацію системи правосуддя.
Йшлося, зокрема, про реалізацію проєкту нової Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), розвиток підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет» та систем відеоконференцзв’язку.
«Цифрова трансформація правосуддя посилює не лише доступність, ефективність і прозорість правосуддя, а й спроможність судової системи в умовах обмеженого фінансування», – зазначив Григорій Усик.
Він звернув увагу на зростання кількості користувачів підсистеми «Електронний суд»: якщо у 2022 році їх було понад 975 тисяч, то у 2025 році – вже понад 5 мільйонів.
Водночас Григорій Усик нагадав, що реалізація проєкту створення нової ЄСІКС призупинилася через ліквідацію USAID, яке раніше планувало долучитися до фінансування та розроблення системи.
За його словами, восени 2025 року Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Верховний Суд та Конституційний Суд України підписали меморандум щодо реалізації проєкту цифровізації судової влади в Україні, що буде реалізовуватися Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Шведської міжнародної агенції розвитку та співробітництва (Sida).
Окремо Григорій Усик наголосив на важливості забезпечення кібербезпеки та захисту даних під час розвитку цифрових сервісів, а також на необхідності виваженого підходу до використання технологій штучного інтелекту у сфері правосуддя.
Фінансування судової влади
Голова ВРП охарактеризував питання фінансування судової системи як одне з найбільш проблемних.
За його словами, бюджетне фінансування покриває потреби судової влади приблизно на 60 %. Основна частина видатків спрямовується на оплату праці, тоді як на комунальні витрати передбачено близько 10 % фінансового ресурсу, а на видатки розвитку — лише 5 %.
Григорій Усик зазначив, що ВРП спільно з Державною судовою адміністрацією України постійно працює над перерозподілом бюджетних коштів для забезпечення найнагальніших потреб судів. Зокрема, з вересня 2025 року по травень 2026 року ВРП ухвалила 23 рішення щодо перерозподілу видатків державного бюджету для виплати суддівської винагороди, оплати праці працівників апаратів судів, покриття поточних витрат, матеріально-технічного забезпечення та проведення ремонтних робіт.
Окрему увагу Голова ВРП приділив проблемі низького рівня оплати праці працівників апаратів судів першої інстанції, а також необхідності належного матеріально-технічного забезпечення судів і розвитку цифрової інфраструктури.
Він наголосив, що ВРП системно звертається до Кабінету Міністрів України та Парламенту з пропозиціями щодо збільшення фінансування судової влади, однак такі пропозиції не завжди враховуються.
Оптимізація мережі судів і виконання інших євроінтеграційних зобов’язань
Під час лекції також йшлося про виконання заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права та міжнародними зобов’язаннями України.
Серед пріоритетів – створення нових адміністративних судів (Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду), заповнення вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів, проведення функціонального аудиту ДСА України, а також оптимізації мережі місцевих загальних судів.
Голова ВРП наголосив, що процес оптимізації судової мережі має відбуватися поетапно, із врахуванням цифровізації судочинства, навантаження на суди та потреб громадян у доступі до правосуддя.
На завершення виступу Григорій Усик подякував суддям і працівникам апаратів судів за стійкість, професіоналізм та відданість справі в умовах воєнного часу.
Він наголосив, що саме завдяки їхній щоденній роботі забезпечується безперервне здійснення правосуддя та функціонування судової влади України.