Шахраї маскуються під державні установи: як не потрапити у пастку
Шахраї, намагаючись ошукати громадян, щоб заволодіти їхніми грошима або персональними даними, дедалі частіше видають себе за представників державних установ.
Нещодавно Служба безпеки України повідомила про зростання випадків, коли зловмисники представляються співробітниками державних, правоохоронних органів, зокрема посадовцями СБУ.
Зловмисники можуть:
- надсилати фейкові повідомлення про виклик до суду;
- пропонувати «допомогу» з оформленням документів;
- обіцяти грошові виплати;
- залякувати нібито відкритими кримінальними провадженнями за «державну зраду», «фінансування ворога» чи інші вигадані правопорушення, а потім пропонувати «вирішити питання» за гроші.
У межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай Мін’юст роз’яснює, як вберегтися від шахрайства під виглядом державних послуг та фейкових звернень від імені правоохоронних органів.
Як захистити себе
Довіряйте лише офіційним джерелам. Державні установи не пропонують «вирішити питання», уникнути відповідальності, оформити допомогу через телеграм, вайбер, Instagram або особисті повідомлення в месенджерах. Якщо вам телефонують нібито від імені держустанови — завершіть розмову та самостійно зателефонуйте за офіційним номером, вказаним на сайті установи.
Не переходьте за посиланнями з повідомлень. Якщо ви отримали повідомлення нібито від державної установи, не поспішайте відкривати посилання. Воно може вести на фейковий сайт або шахрайський ресурс. Для зв’язку користуйтеся лише контактами, зазначеними на офіційних сайтах установ.
Перевіряйте адресу сайту. Шахраї створюють сторінки, схожі на офіційні ресурси: копіюють логотипи, дизайн та структуру.
Зверніть увагу:
- сайти державних установ в Україні мають домен gov.ua;
- адреса фейкового сайту може відрізнятися лише однією літерою;
- краще самостійно шукати потрібний сайт через пошук, а не переходити за посиланням із повідомлення.
Не поспішайте. Шахраї часто тиснуть на емоції, застосовуючи вирази-тригери: «терміново», «останній шанс», «потрібно оплатити сьогодні» тощо. Пауза та перевірка інформації допоможуть уникнути ризику.
Не повідомляйте конфіденційні дані. CVV-код банківської картки, паролі, SMS-коди, дані паспорта чи інші персональні дані не можна передавати незнайомцям у месенджерах або телефоном.
Не переказуйте кошти на особисті картки. Оплата державних послуг здійснюється лише на офіційні рахунки, а не на банківські картки фізичних осіб.
Про ймовірні шахрайські дії можна повідомити Кіберполіцію України.
Більше порад про те, як захиститися від шахраїв, — на сайті кампанії #ШахрайГудбай.
Як повідомлялося раніше, Мін’юст долучився як генеральний партнер до Всеукраїнської інформаційної кампанії #ШахрайГудбай, яку проводить Національний банк України спільно з Кіберполіцією України та Держспецзв’язку. Кампанія триватиме до кінця 2026 року в усіх регіонах України.
Підпишись на наш Телеграм