Індикатори публічної доброчесності: ОЕСР відзначила високі результати України, зокрема, щодо доброчесності судової влади
Організація економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) під час спільного заходу з Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та Офісом Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України презентувала результати оцінювання України в Огляді антикорупції та доброчесності ОЕСР 2026 (OECD Anti-Corruption and Integrity Outlook 2026).
У заході взяли участь представники міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища та медіа. Вищу раду правосуддя представляв член ВРП Олег Кандзюба.
Відкриваючи дискусію, заступник директора Директорату з питань державного управління ОЕСР Янош Берток наголосив на суттєвому прогресі України у сфері доброчесності та антикорупційної політики за останній рік.
Основою Огляду стали Індикатори публічної доброчесності (Public Integrity Indicators, PII) – інструмент ОЕСР для оцінювання ефективності державної політики та інституційних механізмів у сфері запобігання корупції. Документ охоплює дані 37 країн-членів та 25 країн-партнерів ОЕСР і містить аналіз антикорупційних стратегій, інститутів лобіювання, механізмів врегулювання конфлікту інтересів, політичних фінансів, прозорості публічної інформації, а також систем забезпечення доброчесності в судовій та дисциплінарній сферах.
За результатами оцінювання Україна продемонструвала показники, які майже за всіма напрямами перевищують середні значення країн-членів ОЕСР. Зокрема, у сфері доброчесності судової влади Україна отримала 97 % відповідності стандартам щодо нормативно-правової бази та 92 % щодо практичної імплементації, тоді як середні показники країн ОЕСР становлять відповідно 66 % та 45 %.
Виступаючи під час заходу, член Вищої ради правосуддя Олег Кандзюба наголосив, що питання доброчесності є одним із ключових чинників довіри до державних інституцій та правосуддя.
«Україна сьогодні проходить складний, але визначальний етап розвитку. В умовах війни, глибоких трансформацій і руху до членства в Європейському Союзі питання довіри до інституцій стає не просто політичним, а життєво важливим для стійкості держави та суспільства. І саме доброчесність як практичний стандарт діяльності є основою довіри. Без неї жодні реформи не працюють по-справжньому», – зазначив він.
Олег Кандзюба підкреслив, що забезпечення високих стандартів доброчесності суддів та судових інституцій є одним із пріоритетних завдань Вищої ради правосуддя. За його словами, останніми роками в Україні реалізовано низку важливих реформ, спрямованих на зміцнення доброчесності у сфері правосуддя, зокрема відновлено роботу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за оновленими процедурами формування, удосконалено дисциплінарні механізми, запроваджено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), посилено вимоги до етичної поведінки та декларування.
Окремо член ВРП відзначив важливість співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції, зокрема щодо розроблення спеціального порядку повної перевірки декларацій суддів та моніторингу способу їхнього життя відповідно до вимог антикорупційного законодавства.
Водночас він наголосив на важливості не лише впроваджувати зміни, а й оцінювати їх результативність. Без зрозумілих індикаторів неможливо об’єктивно виміряти вплив реформ.
«Для Вищої ради правосуддя це означає перехід від моделі реагування на вже наявні проблеми до проактивної, коли ризики виявляються завчасно, порушення попереджаються, а інституційна спроможність судової системи посилюється. Адже суддівська доброчесність залишається фундаментом довіри до правосуддя», – підкреслив Олег Кандзюба.
Серед пріоритетних напрямів подальшої роботи він назвав удосконалення процедур добору та оцінювання суддів із фокусом на доброчесність, розвиток ефективної та справедливої дисциплінарної практики, яка забезпечує відповідальність і гарантує незалежність суддів, а також інтеграцію антикорупційних інструментів у діяльність органів суддівського врядування.
Учасники заходу наголосили, що досягнуті Україною результати стали можливими завдяки спільним зусиллям державних інституцій, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Водночас подальше зміцнення системи доброчесності потребує розвитку інституційної спроможності, удосконалення механізмів підзвітності та послідовної реалізації вже ухвалених реформ.
ОЕСР відзначила, що Україна є однією з перших держав, які не є членами Організації, але долучилися до ініціативи «Індикатори публічної доброчесності». Результати оцінювання підтверджують суттєвий прогрес держави у впровадженні стандартів доброчесності та створюють додаткову основу для подальшого просування реформ у межах євроінтеграційного процесу.
Серед учасників заходу були Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, керівниця Відділу боротьби з корупцією, доброчесності та відкритого урядування Директорату державного управління ОЕСР Елена Концевіціуте, Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Також від ВРП участь у заході взяв заступник керівника секретаріату Вищої ради правосуддя — начальник відділу з питань запобігання і виявлення корупції Олександр Серьогін.
Повідомлення підготовлено з використанням матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції
