Ірина Верещук: «Люди не хочуть чужої влади!»

«Така позиція українського суспільства зумовлена насамперед тим, що в Україні декілька років тому відбулася децентралізація влади, – пояснює Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук. – Російські загарбники на чолі з путіним не врахували цієї важливої обставини. Переможної ходи центральними вулицями захоплених чи взятих в облогу міст у них не вийшло. Тому почалися викрадення законних представників влади».

Нагадаємо хронологію викрадень:

Наразі не відомо, чи не поповнився цей список новими прізвищами. Але чітко зрозуміло одне: ворог застосовує продуману і випробувану в 2014 році на Сході України стратегію. Пропозиції перейти на бік окупантів і почати жити «в новой реальности» наразі отримують чимало голів міст, громад та областей по всій Україні.

Повзуче захоплення чужих територій починається з потужних ракетних та авіаційних атак. Їх мета – дезорієнтувати населення, посіяти страх, паніку та підготувати «підгрунтя» для перемовин. Якщо перемовини не вдаються, окупанти викрадають законного керівника громади. На його місце просовують гауляйтера, готового підписати будь-які документи про здачу міста чи області, проведення референдуму та утворення «народної республіки».

Наступні кроки цілком передбачувані: скасування українського мовлення та поширення російського, встановлення своїх блокпостів, ліквідація сил опору і тримання в постійному страху місцевого населення.

«Але таким сценаріям можна і потрібно запобігти, – впевнена Ірина Верещук. – Коли захопили мера Мелітополя, наприклад, люди вийшли на вулиці й скандували: «Поверніть нашого мера! Це наш мер, ми його обирали!». Це є найкращим свідченням довіри людей до місцевої влади. Коли навіть під загрозою смерті люди не бояться висловити власну думку».

На щастя, викраденого мера Мелітополя Івана Федорова днями вдалося звільнити. Це один з небагатьох прикладів, коли окупанти пішли на діалог. Окупанти погрожували йому і намагалися схилити до співпраці. Але це їм не вдалося. Ось так людина без зброї та без участі у бойових діях може стати символом національного спротиву.

«В той же час, викрадення представників влади та звичайних громадян російськими окупантами можна кваліфікувати як акт тероризму по відношенню до цивільних осіб, – вважає Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук. – Віднедавна усіх викрадених людей ми вносимо до спеціального реєстру, а також інформуємо про такі факти суспільство та міжнародну спільноту».

Аби не допустити подібних сценаріїв та зберегти легітимність влади, голови об’єднаних територіальних громад і міст повинні підготуватись до всіх можливих ситуацій і провести наступну роботу:

Крім того, не завадить подбати і про власну безпеку. Не варто пересуватися вулицею наодинці. На мобільному телефоні передбачити «гарячу» кнопку на випадок екстреної ситуації. Визначити кілька людей, які зможуть перебрати на себе повноваження у випадку викрадення.

Адже фізична відсутність російських окупантів у будь-якому українському місті ще не означає, що там не орудують їхні агенти впливу або диверсійно-розвідувальні групи. Будемо чесними, в Україні ще багато «сплячих» агентів, які чекають ворога і мріють себе проявити після його приходу. Тож будьмо уважними і пильними!